Космічний телескоп Euclid зробив своє перше велике відкриття: знайдено нову комету

Європейське космічне агентство (ESA) оголосило про вражаюче досягнення космічного телескопа Euclid: вперше за час роботи він виявив раніше невідому комету. Ця знахідка, зроблена в зображеннях, отриманих з 16 по 24 вересня 2026 року, демонструє несподівані можливості апарату, який за своєю основною місією призначений для вивчення далеких галактик, а не для спостереження за швидко рухомими об’єктами Сонячної системи.

Несподівана знахідка в глибинах космосу

Комета, яка отримала назву C/2026 S1 (Euclid), була виявлена за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, розробленого Мікко Пьонтіненом з Університету Гельсінкі. Програма призначена для моніторингу малих тіл Сонячної системи в зображеннях Euclid. “Я був вражений, коли моє програмне забезпечення позначило «смугу» на кількох зображеннях – результат швидкого руху об’єкта”, – розповів Пьонтінен. Подальший аналіз виявив навколо об’єкта розмиту хмару, що свідчить про активну комету, яка виділяє пил і газ.

Euclid спеціально уникає зон, насичених астероїдами та кометами, розташованих у площині Сонячної системи, щоб зменшити відблиски від пилу, які можуть заважати чутливому астрономічному спостереженню. Це робить виявлення нових об’єктів Сонячної системи особливо складним завданням. Крім того, стратегія телескопа «наведи та спостерігай» зазвичай передбачає одноразове сканування кожної ділянки неба, що ускладнює повторні спостереження для підтвердження характеристик об’єктів.

Потенціал для майбутніх місій

Хоча ця конкретна комета не є ідеальною кандидаткою для майбутньої місії ESA «Comet Interceptor», сам процес виявлення та сповіщення є цінним випробуванням для координації між командами телескопа Euclid та потенційною місією перехоплення комет. “Ми щасливі, що виявили раніше невідому комету для спільноти астрономів Сонячної системи, яка зможе її дослідити”, – зазначила Валерія Петторіно, науковий керівник проєкту Euclid.

Комета C/2026 S1 (Euclid) розташована приблизно за 1,3 мільярда кілометрів від Землі, що приблизно відповідає відстані від Сонця до орбіти між Юпітером і Сатурном. Її орбітальний період сягатиме тисяч років, що свідчить про її походження з найвіддаленіших регіонів Сонячної системи.