Міноборони кодифікувало та допустило до використання 650 нових безпілотних комплексів. Що це означає на практиці?

Міністерство оборони України з початку 2026 року кодифікувало 650 нових безпілотних авіаційних комплексів (БпАК). Більшість із них — українського виробництва.
Про це йдеться в повідомленні Міноборони.
Найбільше серед нових зразків — ударних коптерів. Від початку року кодифікацію пройшли 238 таких безпілотників. Їх використовують для ураження військових і техніки росіян на передовій.
Які дрони пройшли кодифікацію
Серед кодифікованих зразків — 231 безпілотник з оптоволоконним каналом управління. Замість радіозвʼязку такі дрони передають команди та дані через тонкий оптоволоконний кабель, тому вони стійкіші до засобів радіоелектронної боротьби.
Також Міноборони кодифікувало 42 дрони-перехоплювачі. Вони призначені для перехоплення та знищення інших безпілотників і можуть використовуватися для протиповітряної оборони.
З початку 2026 року кодифікацію пройшли 32 ударні безпілотники middle strike. Це дрони для ударів по цілях в оперативному тилу противника, зокрема по логістиці.
Ще девʼять нових зразків deep strike — безпілотників для ударів на значній відстані, зокрема вглиб території росії — допустили до використання.
Нагадаємо, у серпні 2026 року Міноборони кодифікувало комплекс дистанційного керування безпілотниками Hornet Vision Ctrl, розроблений українською MilTech-компанією «Дикі Шершні».
Що означає кодифікація і чим вона відрізняється від допуску до експлуатації
Кодифікація — прикінцевий етап підготовки нового зразка озброєння або військової техніки до допуску до використання чи прийняття на озброєння.
Під час неї Міноборони фіксує дані про виробника, характеристики та комплектацію виробу, вносить його до Каталогу предметів постачання та присвоює номенклатурний номер НАТО.
Після кодифікації Міноборони або інші структури Сил безпеки та оборони можуть офіційно закуповувати такий виріб за кошти державного бюджету.
Допуск до експлуатації — це процедура, яка дозволяє використовувати новий зразок озброєння або техніки у військах.
Вона дає змогу швидше передавати військовим нові розробки, які ще не пройшли повний цикл випробувань, але мають підтверджену відповідність характеристик.
Окремо існує прийняття на озброєння — триваліша процедура, яка передбачає весь цикл розробки та випробувань нового зразка. За поясненням Міноборони, такий механізм більше властивий для мирного часу.
Новину доповненно розʼясненням процесів кодифікації та допуску до експлуатації.
