Москва і Київ демонструють «певну гнучкість» у територіальних питаннях – так вважають у США

За словами американських посадовців, Москва і Київ у приватних розмовах демонструють «певну гнучкість» у питанні того, хто контролюватиме східні регіони України в післявоєнний період.

Ці заяви пролунали напередодні перших із лютого тристоронніх переговорів, спрямованих на припинення війни в Україні, пише ВВС.

Високопосадовці з Москви, Києва та Вашингтона зустрінуться в Абу-Дабі на тлі наближення п’ятої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Джаред Кушнер — зять Дональда Трампа, який входить до складу американської делегації разом зі спеціальним посланником із питань миру Стівом Віткоффом, — повідомив, що переговори будуть зосереджені на вирішенні «питань безпеки в післявоєнний період», які турбують як Росію, так і Україну.

«Важлива складова цього процесу — спонукати всі сторони серйозно замислитися над тим, що буде після війни», — написав Кушнер у соцмережі X.

Утім, позиції Москви та Києва щодо завершення конфлікту залишаються діаметрально протилежними.

Одним із ключових пунктів розбіжностей є ситуація в Донецькій області — східному регіоні України, який на сьогодні переважно окупований Росією.

Москва вимагає, щоб Україна відмовилася від контролю над тими частинами Донеччини, які вона досі утримує. Київ, натомість, наполягає на заморожуванні лінії зіткнення, щоб зберегти контроль над цими територіями, які, за словами української сторони, є критично важливими для її майбутньої безпеки.

Хоча жодна зі сторін поки що не відступила від своїх вимог, американський посадовець, який висловився напередодні переговорів, припустив, що це лише публічна позиція, тоді як у приватних розмовах Москва і Київ виявляють «певну гнучкість».

Водночас він визнав, що це питання неможливо вирішити без обговорення нової «архітектури безпеки».

«Вони не зможуть вирішити проблему Донецька та територіальне питання, доки не буде визначено, якою буде архітектура безпеки після війни, — зазначив посадовець. — І варто пам’ятати: одне неможливо остаточно врегулювати без іншого».

Для України післявоєнна «архітектура безпеки» може передбачати гарантії того, що союзники прийдуть на допомогу в разі повторного нападу. Для Росії ж це може означати реалізацію її давнього прагнення домогтися відступу НАТО зі Східної Європи — перспектива, яка викликає серйозне занепокоєння в європейських країнах. Запропонована концепція передбачає проведення консультацій з питань безпеки та створення «гарячих ліній» для кризових комунікацій, а також впровадження «взаємних заходів деескалації» між сторонами. Посадовці також обговорювали можливість відновлення роботи Ради Росія–НАТО, діяльність якої була фактично призупинена з 2022 року.

Джаред Кушнер і Стів Віткофф входять до складу американської делегації, яка візьме участь у переговорах в Абу-Дабі.

Попередній раунд тристоронніх переговорів, що відбувся в Женеві в лютому, завершився без жодного прориву. Невдовзі після цього увага Вашингтона переключилася з України на протистояння США та Ізраїлю з Іраном, і відтоді жодних інших обговорень не проводилося.

З того часу європейські лідери, які були фактично усунуті від мирних переговорів, наполягають на своїй участі в цьому процесі. Вони побоюються, що рішення щодо безпеки їхнього континенту можуть бути ухвалені без їхнього відома.

У понеділок президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала залучити союзників по НАТО та країни-члени ЄС до будь-яких «серйозних обговорень архітектури безпеки Європи». Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Київ прагне бачити Європу учасницею цих переговорів.

Представник США повідомив, що американська сторона запропонує перейти до багатостороннього формату, залучивши до дискусії європейців. «Сподіваємося, нам вдасться залучити росіян», — зазначив посадовець, водночас визнавши, що «у росіян залишився неприємний осад від спілкування з європейцями».

З початку свого другого президентського терміну Дональд Трамп — який свого часу заявляв, що здатен завершити війну в Україні за один день — ініціював кілька раундів переговорів, спрямованих на припинення конфлікту, проте значних успіхів досягти не вдалося.

Водночас його дедалі більш примирливий підхід до Москви викликав серйозне занепокоєння як у Києві, так і в країнах Європейського Союзу.

Минулого тижня у Вашингтоні Трамп зустрівся з представником Кремля Кирилом Дмитрієвим і анонсував укладення «великої, чудової угоди» щодо України, яка, за його словами, «може охопити всю Європу».

Багато хто в Україні скептично ставиться до того, що це може призвести до встановлення справедливого миру. Народний депутат України Олександр Мережко, голова парламентського комітету у закордонних справах, заявив в інтерв’ю BBC, що, на його думку, Трамп прагне «швидкої угоди за рахунок України», яку Київ, безумовно, відхилить.

Єдиний спосіб змусити Путіна розпочати реальні переговори — це посилити тиск на Росію за допомогою санкцій та ударів углиб її території, зазначив Мережко.

«Доки військова машина Путіна працює, у нього немає жодних стимулів для переговорів». Він також згадав про нещодавні кроки Трампа — зокрема, угоду про закупівлю дизельного пального в Росії, — зауваживши, що це «лише заохочує Москву продовжувати війну».

До складу делегації Москви в Абу-Дабі увійдуть помічник Кремля Володимир Мединський, а також заступники міністра закордонних справ Сергій Рябков і Михаїл Галузін, начальник Головного управління розвідки (ГРУ) Ігор Костюков та генерал армії Юрій Жигарловський.

Київ відряджає кількох високопосадовців, які вже брали участь у попередніх переговорних групах, зокрема голову Служби зовнішньої розвідки Рустема Умєрова, керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Кирила Буданова та народного депутата Давида Арахамію.

Тим часом, далеко від Абу-Дабі, Росія продовжує завдавати по Україні нищівних ударів — як масованих обстрілів, так і атак на енергетичну інфраструктуру. У Києві це розцінюють як свідчення того, що Москва намагається загнати Україну в кут, аби змусити її погодитися на угоду на російських умовах.

У понеділок Кушнер обережно зауважив, що переговори в Абу-Дабі можуть, щонайбільше, «створити імпульс для переходу до наступного етапу переговорів».

«Це надзвичайно складний і заплутаний конфлікт», — написав він у соцмережі X, додавши, що США «підходять до цих обговорень рішуче й реалістично».