Можливість навчатися в Європі: досвід студента із Запоріжжя за програмою Erasmus+

Повномасштабна війна суттєво змінила життя українських студентів, створивши нові виклики для здобуття освіти. Водночас завдяки підтримці ЄС молодь має можливість продовжувати навчання, долучатися до міжнародного академічного середовища та здобувати досвід за кордоном. Одним із таких інструментів є програма академічної мобільності Erasmus+, яка дає студентам можливість навчатися у провідних європейських університетах.

Цією можливістю скористався студент Національного університету «Запорізька політехніка» Дмитро Черненко. Весняний семестр він провів у Католицькому університеті Льовена (KU Leuven) у Бельгії. 

Під час обміну Дмитро познайомився з іншим підходом до навчання, працював над практичними інженерними проєктами та отримав досвід самостійного життя за кордоном.

Своїм досвідом участі в Erasmus+ він поділився з «Першим Запорізьким».

Університет допоміг сформувати індивідуальний план навчання

Дмитро Черненко навчається на другому курсі машинобудівного факультету Запорізької політехніки.

«Академічною мобільністю я зацікавився ще на першому курсі, але, на жаль, тоді не зміг взяти участь у довгостроковій програмі. Тому, щойно з’явилася можливість поїхати на семестр до Католицького університету Льовена, я нею скористався», – розповідає Дмитро.

У приймаючому університеті не було точної відповідності його спеціальності, однак це не стало перешкодою для участі в програмі.

«Навчання за програмами академічної мобільності вирізняється, зокрема, високим ступенем індивідуального підходу. Навіть якщо безпосередньо вашої спеціальності в приймаючому університеті немає, вам допоможуть підібрати індивідуальний план навчання, який максимально відповідатиме вашим інтересам і компетенціям», – пояснює студент.

У Бельгії Дмитро відвідував один лекційний курс і працював над двома проєктами, водночас частину дисциплін продовжував вивчати дистанційно в Запорізькій політехніці. За його словами, поєднувати навчання у двох університетах було зовсім не складно.

Теоретичні знання студенти одразу перевіряли під час практичної роботи

За словами Дмитра, відмінності європейської системи освіти проявлялися у багатьох деталях. Зокрема, технічним дисциплінам приділяли значно більше практичної уваги. 

«Наприклад, на технічних курсах важливою частиною навчання були екскурсії на виробництва – питання за їхніми результатами навіть входили до екзаменів», – зазначає студент.

Відрізнялася й кількість обов’язкових завдань. Дмитро розповідає, що протягом семестру їх було менше, ніж він звик виконувати в українському університеті. Водночас кожна робота складалася з кількох послідовних етапів і вимагала комплексного підходу.

Наприклад, під час однієї з лабораторних робіт студенти досліджували полімерні матеріали та композити. Спочатку теоретично розраховували фізичні властивості матеріалу, який мали отримати. Потім у лабораторії за визначеними параметрами виготовляли зразок полімеру. Через кілька днів його випробовували, а отримані результати порівнювали з попередніми розрахунками. Завершальним етапом було оформлення звіту.

«Тому навіть одна лабораторна робота могла тривати понад місяць», – ділиться студент.

Долучився до двох інженерних проєктів

Особливе місце в навчальному процесі KU Leuven посідає робота над реальними проєктами, де студенти одразу застосовують теоретичні знання на практиці. За семестр Дмитро долучився до двох масштабних ініціатив – «Енергія майбутнього» та «Аеродинамічна труба». 

Перший проєкт став прикладом міжнародної співпраці, адже об’єднав студентів із різних країн.

«У моїй команді були студенти з німецьких університетів, зокрема з Дортмундського. Після тижневого курсу лекцій та семінарів, які проводили навіть викладачі “Львівської політехніки”, ми отримали завдання розробити цифрову версію настільної гри для широкої аудиторії. Вона мала розповідати про відповідальне використання електроенергії, зелену енергетику та сталий розвиток», – розповідає Дмитро.

У міжнародній команді Дмитро відповідав за технічну реалізацію та перенесення гри в цифровий формат. Роботу успішно завершили, а результат отримав високу оцінку викладачів.

Другий проєкт був присвячений аеродинаміці. Дмитро працював над лабораторною роботою, яка мала на практиці продемонструвати студентам, як вимірювати сили, що виникають під час руху повітря. Для цього він використовував спеціальну установку в університетській лабораторії.

Повністю завершити проєкт не вдалося, однак Дмитро підготував матеріали, які можуть стати основою для його подальшого розвитку.

За словами студента, робота в міжнародних командах і практичні лабораторні завдання дали йому змогу розширити професійний світогляд, навчитися знаходити спільну мову з фахівцями з інших країн і попрацювати із сучасним обладнанням.

Erasmus+ дозволив пізнати Бельгію та інші країни Європи

Перебування за кордоном у межах Erasmus+ – це не лише навчання, а й можливість розвинути самостійність, отримати новий життєвий досвід і краще пізнати інші культури.

«Програма може стати чудовою “школою життя”: ти вчишся розпоряджатися фінансами, планувати маршрути та подорожі, розвиваєш навички комунікації та володіння іноземною мовою», – говорить він.

За час обміну Дмитро відвідав чимало бельгійських міст і побував у сусідніх країнах.

«Якщо хочеш, можеш без особливих складнощів влаштувати собі цікаве дозвілля. Я побував у багатьох бельгійських містах: Брюсселі, Генті, Брюгге, Антверпені, Дінані, Остенде та чимало менших і менш відомих містечок, – розповідає Дмитро. – Також європейські країни дозволяють без проблем перетинати кордони одна одної, тому я зміг побувати і в німецькому Аахені, і в Люксембурзі, і навіть у Парижі».

Академічна мобільність стала важливим кроком у професійному розвитку

Підсумовуючи свій досвід, Дмитро Черненко говорить, що участь у програмі Erasmus+ стала для нього потужним імпульсом до особистісного та професійного розвитку.

«Користь від участі в програмі академічної мобільності була величезною. Це і мовна практика, і різноманітне дозвілля, і, звісно, великий поштовх для академічного розвитку», – каже він.

За словами студента, знання та навички, здобуті під час обміну, стали в пригоді й після повернення до Запорізької політехніки.

«Звісно, нічого не обходиться без викликів і складнощів, проте той, хто бореться, завжди перемагає. Наприклад, один із предметів я, на жаль, не зміг скласти успішно. Однак це не завадило мені завершити навчання загалом і закрити аналогічну дисципліну в “Запорізькій політехніці”. Головне — докласти зусиль, і вам радо допоможуть!», – переконаний Дмитро.

Тому студент радить тим, хто вагається, не відкладати участь у програмах академічної мобільності.

«Участь у програмах академічної мобільності – чудова можливість одночасно досягти кількох цілей: отримати безцінний досвід навчання за кордоном, познайомитися з іншою системою освіти, відкрити для себе кар’єрні та академічні перспективи, відвідати багато цікавих міст і не тільки!», – підсумовує він. 

***

Erasmus+ – програма ЄС у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Вона спрямована на підтримку особистісного й професійного розвитку людей як у межах ЄС, так і за його межами. Її завдання – сприяти стійкому економічному зростанню, створенню якісних робочих місць, соціальній згуртованості, розвитку інновацій, а також зміцненню європейської ідентичності та активного громадянства.

Програма надає можливості навчання, стажування, академічної мобільності, а також підтримує молодіжні ініціативи, партнерства й професійні мережі.

За понад 30 років Erasmus+ допомогла більш ніж чотирьом мільйонам студентів здобути міжнародний досвід. У період 2021–2027 років її бюджет перевищує 28 мільярдів євро, а українські організації можуть брати участь у 40 конкурсах.

Текст – Олександр Носок, фото – з архіву Дмитра Черненка

Erasmus+ для українських студентів: як знайти програму обміну та подати заявку

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!