На Цецино в Чернівцях знайшли артефакти римської доби віком близько 1800 років

У Цецинському лісі в Чернівцях виявили кілька металевих предметів, яким, за попередніми оцінками, близько 1800 років. Артефакти привернули увагу істориків завдяки кольоровій емалі та ознакам, характерним для провінційно-римської ремісничої традиції.

Про знахідку «Молодому буковинцю» розповів доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету Антоній Мойсей.

Як виявили стародавні предмети

Кілька невеликих металевих предметів місцеві жителі показали Антонію Мойсею під час його досліджень історії Роші. Люди вважали, що знахідки не мають особливої цінності. Предмети виявили на схилі, за кілька метрів один від одного.

Увагу історика привернула кольорова емаль, яка проглядалася під шаром землі та окислів. Після очищення стало видно, що на невеликій пряжці збереглися жовті, зеленувато-бірюзові та темно-сині, майже чорні емалеві вставки. На іншій накладці виявили світлу та синьо-зелену емаль.

«Сьогодні емаль чи кольорове скло здаються звичайними матеріалами. Але майже дві тисячі років тому виготовлення таких речей було високотехнологічною справою. Саме збережені на предметах різнокольорові емалі стали першою ознакою того, що знахідки можуть бути значно давнішими й цікавішими, ніж здавалося спочатку», — розповів Антоній Мойсей.

Що саме знайшли на Цецино

Серед найважливіших знахідок — два предмети:

Металева пряжка розміром приблизно 21 × 22 міліметри, виготовлена з мідного сплаву та прикрашена кольоровою емаллю.

Видовжена декоративна накладка з емаллю та металевим штифтом на зворотному боці. За його допомогою предмет могли кріпити до ременя або іншої шкіряної основи.

Поруч також знайшли три невеликі круглі металеві бляшки зі штифтами.

Щоб визначити походження та вік артефактів, дослідники вивчили спеціальну археологічну літературу й каталоги, а також проконсультувалися з археологом Миколою Ільківим — науковим співробітником Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України — та фахівцями з давньої історії й археології Буковини Університету Штефана чел Маре в Сучаві.

Пошук аналогів охопив території України, Молдови, Румунії та колишніх провінцій Римської імперії. Найближчі відповідники дослідники виявили серед предметів, датованих II–III століттями нашої ери, зокрема в римській провінції Дакія, яка охоплювала переважно територію сучасної Румунії.

За словами Антонія Мойсея, найближчі аналоги датуються здебільшого другою половиною II — першою половиною III століття. Саме тому вік знайдених предметів оцінюють приблизно у 1800 років.

Як римські речі могли потрапити на Буковину

На думку історика, сукупність ознак свідчить про те, що артефакти виготовили в римському культурному середовищі, а згодом вони потрапили на територію сучасної Буковини.

Такі знахідки не є унікальними для земель за межами Римської імперії. Римські монети, амфори, скляний посуд, прикраси й деталі спорядження археологи виявляють і далеко за межами її кордонів.

На Роші також раніше знаходили предмети римського часу, зокрема срібну монету імператора Траяна. На місцевому поселенні виявляли й фрагменти античних амфор.

Це, за словами Антонія Мойсея, свідчить про те, що територія сучасних Чернівців майже дві тисячі років тому була залучена до широкої системи контактів із римським світом.

Водночас місце виготовлення предмета не обов’язково вказує на походження його власника. Римською річчю цілком міг користуватися представник іншого народу.

Чи могли артефакти належати сарматському воїну

Одна з попередніх версій дослідників полягає в тому, що знайденими предметами міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу.

У II–III століттях сарматські групи активно контактували з Римською імперією. Пам’ятки, пов’язані із сарматами, відомі в Пруто-Дністровському межиріччі, уздовж Пруту, а також західніше — у напрямку Сірету та Східних Карпат.

У сарматських похованнях археологи неодноразово знаходили римські прикраси, посуд, фібули, деталі поясів і військового спорядження. Такі предмети могли потрапляти до сарматів унаслідок торгівлі, дипломатичних контактів, військової служби або як воєнна здобич.

«Є версія, що це речі сарматського воїна з Цецино. На її користь свідчать час, територія, поширення римських речей серед сарматів і велике значення поясного та кінського спорядження у середовищі вершників», — зазначив Антоній Мойсей.

Дослідники також перевірили опубліковані матеріали культури карпатських курганів і черняхівської культури, однак близького аналога емальованій пряжці поки що не знайшли.

Тож наразі основною залишається попередня версія про належність предметів до провінційно-римської традиції. Користуватися ними міг сарматський воїн або вершник високого статусу. Остаточні висновки потребують подальшого дослідження.

Де зберігатимуть знахідки

Дослідження артефактів триває. Після завершення наукового опрацювання їх планують передати до Чернівецького обласного краєзнавчого музею, де предмети зберігатимуть як частину археологічної спадщини Буковини.

Раніше чернівецький історик Антоній Мойсей також запропонував нову версію походження назви мікрорайону Роша, яка відрізняється від відомих раніше пояснень.