Надмасивна чорна діра «відригнула» космічні струмені через 300 днів після «обіду»
Астрономи за допомогою космічного апарату NASA Swift вперше спостерігали, як надмасивна чорна діра «відригнула» потужні радіоджети через 290 днів після того, як вона поглинула значну кількість матерії. Це явище, зафіксоване в центрі галактики NGC 1275, розташованої в галактичному кластері Персея, дозволило вченим краще зрозуміти зв’язок між акрецією матерії та випромінюванням потужних струменів плазми.
Космічний «обід» надмасивної чорної діри
Надмасивні чорні діри, що знаходяться в центрах галактик, можуть «харчуватися» речовиною, яка потрапляє в зону їхньої потужної гравітації. Цей процес, відомий як акреція, нагріває навколишній газ до високих температур, змушуючи його яскраво світитися в рентгенівському діапазоні. Коли матерія потрапляє до полюсів чорної діри, вона викидається у вигляді двох потужних струменів, або джетів, які простягаються на величезні відстані та випромінюють енергію в радіодіапазоні.
Дослідження, проведене командою під керівництвом Сари Кетчум з Мічиганського університету, використовувало дані космічного телескопа Swift, який спостерігав за галактикою NGC 1275 протягом тривалого періоду, з 2007 по 2025 рік. Вченим вдалося виділити сигнал самої чорної діри з фонового випромінювання галактичного кластера Персея, що дозволило проаналізувати зміни в її активності.
«Відрижка» чорної діри: зв’язок між поглинанням та випромінюванням
У лютому 2023 року астрономи зафіксували найсильніший рентгенівський спалах від NGC 1275, який тривав менше 60 днів. Цей сплеск був настільки потужним, що вчені виключили можливість руйнування зірки (Tidal Disruption Event, TDE) як його причину. Натомість, вони припустили, що спалах був викликаний різким збільшенням темпів акреції матерії на чорну діру.
Порівнюючи дані про рентгенівське випромінювання з радіоспостереженнями, команда виявила зв’язок між «обідом» чорної діри та виникненням радіоджета. Вони виявили попередні докази того, що радіоджети з’являються приблизно через 300 днів після піку рентгенівського випромінювання. Це затримка, ймовірно, пов’язана з часом, необхідним плазмі для подолання відстані від основи джету до точки його зіткнення з навколишнім газом.
Оцінка маси чорної діри
На основі аналізу рентгенівських даних Swift, дослідники змогли оцінити масу надмасивної чорної діри в центрі NGC 1275. Її маса, за попередніми оцінками, становить від 100 мільйонів до 1 мільярда сонячних мас. Ця подія є унікальною можливістю для вивчення взаємодії між чорними дірами та їхнім оточенням, що відіграє ключову роль у формуванні галактик.
Джерело: HiTech
Поділитися