Нові можливості для університету: «Запорізька політехніка» долучилася до трьох проєктів Erasmus+

Співпраця українських університетів із європейськими партнерами в межах Erasmus+ сприяє розвитку освіти, впровадженню нових навчальних рішень і розширенню професійних можливостей для студентів та викладачів. Водночас такі ініціативи допомагають українським закладам вищої освіти інтегруватися в європейський освітній простір.

Національний університет «Запорізька політехніка» продовжує розширювати участь у міжнародних проєктах. У 2026 році університет став партнером трьох нових проєктів, які отримали підтримку за результатами конкурсу Erasmus+.

Про їхні цілі, завдання та можливості для університетської спільноти розповіли під час Erasmus Days, що відбувся 15 жовтня.

Від ідеї школи менеджерів до національного стандарту: проєкт FRAME-UA

Міжнародна проєктна діяльність «Запорізької політехніки» охоплює дедалі більше напрямів. Під час Erasmus Days представники відділу проєктної діяльності презентували три нові ініціативи Erasmus+, до яких університет долучився у 2026 році.

Однією з них став FRAME-UA – «Розбудова досконалості управління дослідженнями в Україні». Це перший для «Запорізької політехніки» проєкт такого формату, що передбачає партнерство з Міністерством освіти і науки України.

Ідея виникла з практичної потреби самого університету.

«Ми хотіли створити школу проєктних менеджерів. Почали обговорювати цю ідею в нашій проєктній групі й зрозуміли, що в Україні також немає відповідного професійного стандарту. Тому вирішили передбачити його розроблення в межах проєкту», – розповіла начальниця відділу проєктної діяльності Марія Павленко.

Оскільки ініціатива передбачає системні зміни на рівні всієї країни, команді «Запорізької політехніки» запропонували об’єднати зусилля з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна, який працював над подібною концепцією. У результаті сформувався консорціум, до якого, окрім університетів-партнерів під координацією ХНУ імені Каразіна, увійшли Міністерство освіти і науки України та Національне агентство кваліфікацій.

Проєкт має створити основу для вдосконалення управління освітою та дослідженнями в українських закладах вищої освіти.

«Ми розробляємо професійний стандарт для проєктних менеджерів у сфері освіти й досліджень у закладах вищої освіти України, національний план дій, а також національну програму навчання фахівців університетів. “Запорізька політехніка” відповідає саме за розроблення професійного стандарту», – пояснила Павленко.

Загальний бюджет FRAME-UA становить майже 1 млн євро. Старт проєкту запланований на 1 грудня.

SIL-EUA: навчання для роботи з людьми, які постраждали від війни

Інший новий проєкт — SIL-EUA, або «Стійкі та інклюзивні громади через навчання, орієнтоване на соціальний вплив». Це міжнародна ініціатива Erasmus+, до якої долучилися партнери з України, Польщі, Німеччини та Нідерландів. Координує проєкт НУ «Чернігівська політехніка», а «Запорізька політехніка» є партнером і відповідає за один із ключових робочих пакетів. Проєкт розрахований на три роки.

Ідея SIL-EUA виникла завдяки попередній співпраці команд університетів. Для Запорізького регіону, який живе в умовах війни, ця концепція особливо актуальна через високий запит на соціальну адаптацію людей, чиє життя зазнало змін.

«Проєкт спрямований на посилення навичок фахівців у сфері спеціальної освіти та суміжних спеціальностей. Особливу увагу приділятимемо роботі з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами та українцями після вимушеної міграції», – зазначила диспетчерка відділу проєктної діяльності Ольга Ябченко.

У межах проєкту планують створити щонайменше вісім міждисциплінарних мікрокваліфікацій. Навчання за ними мають пройти понад 200 студентів, викладачів та адміністративних працівників.

«Запорізька політехніка» матиме практичну роль у реалізації SIL-EUA. Викладачі університету працюватимуть над створенням лабораторії потреб Запорізького регіону, пілотного майданчика та комунікаційної стратегії проєкту.

«Для “Запорізької політехніки” цей проєкт – не лише створення нового освітнього продукту, а й посилення співпраці між університетом, бізнесом, роботодавцями та громадами», – пояснила Ольга Ябченко.

BARANI: штучний інтелект для оцінювання бізнес-ідей

Третій новий проєкт — BARANI. Він реалізується в межах Erasmus+ у напрямі професійної освіти та навчання і триватиме 34 місяці. До консорціуму увійшли партнери з Іспанії, Італії, України та Естонії. Координує проєкт іспанська громадська організація Fundesión Equipo Humano. Загальний бюджет становить 400 тисяч євро.

«Запорізька політехніка» долучилася до проєкту після того, як команда університету розмістила в LinkedIn оголошення про пошук партнерів для участі в Erasmus+. У відповідь іноземні партнери запропонували університету приєднатися до їхньої проєктної заявки.

BARANI присвячений аналізу бізнес-ідей і стартапів на ранніх етапах. У межах проєкту створять дві навчальні траєкторії: одну – для людей, які розробляють бізнес-проєкти, іншу – для фахівців, які їх оцінюють. Також передбачено створення цифрового інструменту BARANI Barometer із використанням штучного інтелекту.

«Запорізька політехніка» адаптуватиме навчальні компоненти та інструменти, розроблені партнерами, до українських освітніх програм. Крім того, університет очолює напрям, пов’язаний з академічною мобільністю.

У межах цього напряму до Валенсії планують відправити чотирьох викладачів та вісьмох студентів коледжів. Учасники пройдуть попередній відбір, а під час перебування в Іспанії разом із партнерами працюватимуть над адаптацією навчальних матеріалів і підготовкою дорожньої карти їхнього подальшого впровадження.

Нові проєкти – нові можливості для університету

Загалом для «Запорізької політехніки» участь у проєктах у межах Erasmus+ – це можливість створювати нові освітні продукти, розробляти професійні стандарти, підвищувати кваліфікацію викладачів і розширювати академічну мобільність.

Водночас робота в міжнародних консорціумах дає університету змогу спільно з партнерами з різних країн напрацьовувати рішення, адаптувати їх до українського контексту та розвивати довгострокову співпрацю. Така діяльність посилює інтеграцію «Запорізької політехніки» в європейський освітній простір і відкриває нові перспективи для студентів, викладачів та науковців.

Про нинішні проєкти, які вже реалізує «Запорізька політехніка», а також результати та успіхи університету в межах Erasmus+ розповіли під час Erasmus Days. Більше про них – в окремому матеріалі «Першого Запорізького».

Текст – Олександр Носок

Erasmus+ для українських студентів: як знайти програму обміну та подати заявку

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!