Новий Трудовий кодекс зробить надомних працівників відповідальними за техніку роботодавця

Робота з дому більше не означатиме повної свободи: за новим проєктом Трудового кодексу, який 3 вересня Кабінет Міністрів повторно вніс до Верховної Ради під номером 16010, надомний працівник матиме чітко визначене робоче місце — і особисто відповідатиме за ноутбук чи монітор, які видав роботодавець.

Самовільно перенести роботу з квартири в інше місто чи попрацювати сьогодні вдома, а завтра в кафе, не вийде: зміна робочого місця потребуватиме згоди роботодавця. Виняток — незалежні від працівника обставини, коли попередити роботодавця можна за три робочі дні до переїзду.

Оплата праці та обсяг трудових прав через переїзд додому не зміняться: проєкт, як і чинний Кодекс законів про працю, прямо забороняє знижувати зарплату лише на цій підставі. А ось із технікою — новація: якщо ноутбук чи інше обладнання, надане роботодавцем, буде втрачено, пошкоджено або не повернено, працівник може нести повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну шкоду.

Для роботодавця це означає нову паперову роботу: акт приймання-передачі техніки, перелік обладнання з його вартістю й станом, правила користування та порядок повернення доведеться фіксувати письмово. Якщо працівник звільняється і не повертає техніку, роботодавець зможе стягнути її балансову вартість.

Звужується і коло тих, хто має право вимагати переведення на надомну роботу. Чинна стаття 60-1 КЗпП дає таке право вагітним, батькам дітей до трьох років, опікунам дитини з інвалідністю та ще кільком категоріям. У проєкті залишаються по суті лише вагітні працівниці та батьки дитини до півтора року або дитини з інвалідністю — список коротший.

ДОВІДКА ДО:

Це не перша спроба врегулювати роботу поза офісом: ще в лютому 2021 року набув чинності закон №4051, який вперше розділив поняття «дистанційна» та «надомна» робота, дозволив ознайомлювати працівників із наказами електронно та проводити інструктажі з охорони праці за відеозв’язком. Новий Трудовий кодекс — уже друга хвиля цієї реформи, і не єдина спірна його частина: профспілки, зокрема Атомпрофспілка, критикують проєкт за те, що він послаблює колективний захист працівників і зсуває мінімальну зарплату до частки, яку визначатиме Кабмін, — замість фіксованих 50% середньої зарплати за Директивою ЄС 2022/2041. Попередню версію кодексу, №14386, уряд відкликав через зміну свого складу.

З 14 березня змінюються умови роботи найманих працівників