Переможці Євробачення за країнами й піснями

За деякими даними, у травні 2026 року в Відні пісня «Bangaranga» у виконанні Дари принесла Болгарії першу перемогу на пісенному конкурсі. Рік перед тим у Базелі переміг австрієць JJ із «Wasted Love», а 2024-го кришталевий мікрофон отримала Швейцарія з композицією Nemo «The Code». Картина переможців Євробачення за останні три сезони змінилася: до списку додалися нові імена, а не лише країни з довгою історією фіналів.

Раніше багато хто шукав відповідь лише за роками: хто виграв у такому-то травні. Це зручно, якщо пам’ятаєте дату фіналу. Якщо ж потрібна країна, конкретний виконавець або назва пісні-переможниці, хронологічний ряд змушує гортати десятки рядків. Нижче ми зібрали довідник інакше: спочатку пояснюємо, як читати запис, далі групуємо переможців за країнами, окремо подаємо держави з однією перемогою і зводимо артистів із піснями.

Конкурс 2020 року скасували через пандемію, тож того сезону переможця немає. У 1969-му чотири пісні набрали однакову кількість балів, і всі чотири країни офіційно вважаються переможницями. Ці два винятки варто тримати в голові, коли звіряєте список.

Як читати список переможців

У кожному записі цієї добірки чотири окремі елементи: рік фіналу, країна, яку представляв артист, ім’я виконавця або гурту і назва пісні. Країна тут — це делегація на конкурсі, а не обов’язково громадянство співака. Селін Діон перемогла 1988 року під прапором Швейцарії, Франс Галль 1965-го — під прапором Люксембургу.

Перевірити запис можна так:

• рік збігається з роком фіналу, а не з роком національного відбору;
• країна — та, яку оголошують ведучі під час голосування;
• виконавець — той, хто стояв на сцені фіналу;
• пісня — конкурсний трек саме того вечора, без пізніших реміксів.

Якщо змішати ці поля, легко приписати перемогу не тій державі або сплутати дві різні пісні одного артиста. Лорен зі Швеції вигравала двічі, але «Euphoria» і «Tattoo» — різні композиції різних років. Джонні Логан з Ірландії теж двічі піднімався на подіум як співак, а третю ірландську перемогу 1992 року він уже написав для Лінди Мартін.

Переможці з кількох країн

Станом на 2026 рік Ірландія та Швеція мають по сім перемог. Далі йдуть Франція, Люксембург, Велика Британія і Нідерланди — по п’ять. Ізраїль має чотири. По три перемоги у Норвегії, Данії, Італії, України, Швейцарії та Австрії. Іспанія й Німеччина перемагали двічі.

Ірландія: 1970, Дана, «All Kinds of Everything»; 1980, Джонні Логан, «What’s Another Year»; 1987, знову Логан, «Hold Me Now»; 1992, Лінда Мартін, «Why Me?»; 1993, Нів Кавана, «In Your Eyes»; 1994, Пол Гаррінґтон і Чарлі Макгеттіґан, «Rock ‘n’ Roll Kids»; 1996, Еймер Квінн, «The Voice». Сім фіналів за чверть століття, після 1996-го нових перемог немає.

Швеція: 1974, ABBA, «Waterloo»; 1984, Herreys, «Diggi-Loo Diggi-Ley»; 1991, Карола, «Fångad av en stormvind»; 1999, Шарлотта Нільссон, «Take Me to Your Heaven»; 2012, Лорен, «Euphoria»; 2015, Монс Сельмерлев, «Heroes»; 2023, знову Лорен, «Tattoo». Саме шведська школа відбору найчастіше згадується, коли говорять про стабільний вихід у топ.

П’ять перемог Франції припали на 1958 («Dors, mon amour», Андре Клаво), 1960 («Tom Pillibi», Жаклін Буає), 1962 («Un premier amour», Ізабель Обре), 1969 («Un jour, un enfant», Фріда Боккара) і 1977 («L’oiseau et l’enfant», Марі Міріам). Люксембург вигравав у 1961, 1965, 1972, 1973 і 1983. Велика Британія — у 1967, 1969, 1976, 1981 і 1997. Нідерланди — у 1957, 1959, 1969, 1975 і 2019, остання з них — «Arcade» Данкана Лоуренса.

До 2004 року східноєвропейські делегації майже не піднімалися на перше місце. Після перемоги Руслани з «Wild Dances» картина змінилася: Україна виграла ще двічі — Джамала з «1944» у 2016-му і Kalush Orchestra зі «Stefania» у 2022-му. Три українські пісні-переможниці тримаються в одному блоці зі Швейцарією (1956, Ліз Ассія, «Refrain»; 1988, Селін Діон, «Ne partez pas sans moi»; 2024, Nemo, «The Code») та Австрією (1966, Удо Юргенс, «Merci, Chérie»; 2014, Кончіта Вурст, «Rise Like a Phoenix»; 2025, JJ, «Wasted Love»).

На практиці людина шукає «хто вигравав за Україну» і натрапляє на річний список від 1956-го. Доводиться гортати майже сімдесят рядків, щоб зібрати три потрібні. Якщо одразу відкрити блок країни, відповідь займає один абзац: рік, артист, пісня. Різниця не в обсязі фактів, а в тому, як їх згруповано.

Країни з однією перемогою

Тринадцять країн вигравали конкурс лише раз. Їх зручно тримати окремим списком, бо хронологія їх розкидає між десятиліттями.

• 1971, Монако — Северін, «Un banc, un arbre, une rue»;
• 1986, Бельгія — Сандра Кім, «J’aime la vie»;
• 1989, Югославія — Riva, «Rock Me»;
• 2001, Естонія — Танель Падар, Дейв Бентон і 2XL, «Everybody»;
• 2002, Латвія — Marie N, «I Wanna»;
• 2003, Туреччина — Сертаб Еренер, «Everyway That I Can»;
• 2005, Греція — Олена Папарізу, «My Number One»;
• 2006, Фінляндія — Lordi, «Hard Rock Hallelujah»;
• 2007, Сербія — Марія Шерифович, «Molitva»;
• 2008, Росія — Діма Білан, «Believe»;
• 2011, Азербайджан — Ell & Nikki, «Running Scared»;
• 2017, Португалія — Сальвадор Собрал, «Amar pelos dois»;
• 2026, Болгарія — Дара, «Bangaranga».

Югославія як держава більше не існує, тож її рядок у довіднику залишається історичним. Монако після 1971-го більше не вигравало і надовго зникало зі складу учасників. Португальська балада 2017 року набрала 758 балів — найбільший підсумок серед усіх фіналів за тодішньою системою. Перша перемога Болгарії 2026 року закрила ще одну порожню клітинку в таблиці країн.

Виконавці та пісні-переможці

Двічі як виконавці перемагали лише двоє: ірландець Джонні Логан і шведка Лорен. Решта імен у списку — одноразові переможці, навіть якщо пісня потім жила окремим хітовим життям. «Waterloo» ABBA, «Fairytale» Александра Рибака, «Zitti e buoni» Måneskin і «Stefania» Kalush Orchestra часто шукають саме за назвою треку, а не за роком.

Італія має три перемоги з різними артистами: 1964, Джильйола Чінкетті, «Non ho l’età»; 1990, Тото Кутуньйо, «Insieme: 1992»; 2021, Måneskin, «Zitti e buoni». Данія — 1963, Грете і Йорген Інгманни, «Dansevise»; 2000, Olsen Brothers, «Fly on the Wings of Love»; 2013, Еммелі де Форест, «Only Teardrops». Норвегія — 1985, Bobbysocks, «La det swinge»; 1995, Secret Garden, «Nocturne»; 2009, Александр Рибак, «Fairytale». Іспанія обидві перемоги здобула підряд: 1968, Массіель, «La, la, la»; 1969, Саломе, «Vivo cantando». Німеччина — 1982, Ніколь, «Ein bißchen Frieden»; 2010, Лена, «Satellite».

Ізраїльські переможні пісні: 1978, Ізхар Коен і Alphabeta, «A-Ba-Ni-Bi»; 1979, Milk and Honey, «Hallelujah»; 1998, Дана Інтернешнл, «Diva»; 2018, Нетта, «Toy». Якщо шукаєте конкретний трек, достатньо зіставити ім’я артиста з назвою: у добірці вони завжди стоять поруч, без проміжних рядків про бали чи місто проведення.

Повний реєстр переможних записів налічує 73 позиції: сімдесят фіналів від 1956 до 2026 року, мінус скасований 2020-й, плюс три додаткові пісні через нічию 1969-го. Дані звіряються з хронікою конкурсу на Eurovisionworld. Якщо вам потрібна лише одна країна, відкрийте відповідний абзац вище і випишіть рік, виконавця та пісню. Якщо потрібен артист — перейдіть до цього розділу і шукайте прізвище: поруч уже стоїть і країна, і назва конкурсного треку.

Share Post Share