Пільговий проїзд, майбутнє школи, підтримка ветеранів – що турбує голову Великоомелянської громади
Майбутнє старшої школи, компенсація за пільговий проїзд до Рівного та підтримка військових і ветеранів – серед питань, які сьогодні вирішує Великоомелянська громада. Про те, які рішення вже знайшли, а де ще тривають дискусії, розповіла голова громади Алла Карпюк.
Набрали дітей у 10-й клас
– Через війну у багатьох школах області зменшилася кількість учнів. Що з цього приводу можете сказати про навчальні заклади Великої Омеляни та Грушвиці?
– За кількістю учнів ми тримаємося приблизно на рівні минулого року. Але сьогодні мене значно більше турбує подальша реалізація освітньої реформи, зокрема майбутнє старшої профільної школи. Бачу, що чимало запитань і занепокоєння з цього приводу є також у батьків, дітей та педагогів.
Для мене залишається відкритим питання: чому Великоомелянська громада, маючи належну матеріальну базу, сильний педагогічний потенціал та високі результати учнів, не може мати хоча б один заклад у статусі академічного ліцею?
Великоомелянський ліцей упродовж багатьох років демонструє високі результати серед сільських закладів освіти. Наші учні є переможцями та призерами предметних олімпіад, мають успіхи в Малій академії наук. Ми переконані, що можемо забезпечувати дітям якісну освіту безпосередньо у своїй громаді.

І ми не просто про це говоримо – вкладаємо значний ресурс у створення належних умов для навчання. Ще на початку повномасштабної війни подбали про надійне укриття, щоб діти могли навчатися очно. Крім того, Великоомелянський ліцей зробили енергонезалежним – встановили сонячну електростанцію, яка дає змогу забезпечувати безперебійну роботу закладу навіть під час перебоїв з електропостачанням.
Допомагають і міжнародні партнери. Друзі з польської гміни Карліно передали потужні генератори для закладів освіти. Тому, коли говоримо про майбутнє старшої школи, для мене важливо, щоб оцінювали не лише формальну кількість дітей. Потрібно враховувати матеріально-технічну базу, якість освіти, кадровий потенціал, безпекові умови, результати учнів і ті інвестиції, які громада вже зробила.
– Згідно з реформою, для продовження навчання дітям доведеться їхати до Рівного?
– Один із головних аргументів освітньої реформи полягає в тому, що у старшій школі дитина повинна мати можливість обрати профіль і поглиблено вивчати предмети, з якими планує пов’язати подальше навчання та професійне майбутнє. Я розумію цю логіку.
Але водночас ми повинні враховувати реальні життєві ситуації, з якими стикаються наші діти та їхні родини. Цього року ми побачили таку проблему на практиці. Під час вступу до окремих закладів був дуже великий конкурс, і частина дітей із нашої громади не змогла вступити туди, де планувала продовжувати навчання. І тоді виникає цілком логічне питання: що робити цим дітям далі?
Саме тому ми взяли на себе відповідальність і прийняли рішення цього року сформувати 10-й клас у Великоомелянському ліцеї.
Для мене принципово важливо, щоб жодна дитина не залишилася поза освітнім процесом лише тому, що не змогла вступити до іншого закладу. Наші діти повинні мати можливість продовжити навчання, здобути повну загальну середню освіту і мати час визначитися зі своїм майбутнім.
Звичайно, виникало питання щодо подальшого ліцензування. Нам пояснювали механізм, який має забезпечити можливість цим дітям завершити відповідний етап навчання та отримати належні документи про освіту. При цьому хочу наголосити: 10-й клас цього року ми сформували саме у Великоомелянському ліцеї. Щодо Грушвицького ліцею такого рішення не приймали.
На мою суб’єктивну думку, чимало людей, які обіймають високі посади та приймають важливі рішення, не завжди до кінця розуміють, що насправді відбувається на місцях. Теоретично певний механізм може виглядати правильним і таким, що має працювати, але на практиці громади стикаються із зовсім іншими реаліями.
Можливо, мою позицію поділяють не всі. Але я переконана: ми повинні насамперед думати про дітей, які сьогодні з тих чи інших причин не залучені до освітніх послуг. Вони не можуть просто залишитися поза системою освіти. За кожним таким рішенням стоїть конкретна дитина, її родина і її майбутнє.
Пільговий проїзд потребує чітких правил
– Для вас актуальним залишається питання електронного квитка для пільговиків громади у громадському транспорті Рівного. Розкажіть про це детальніше.
– Я з великою повагою ставлюся до міської влади Рівного і розумію, що організація роботи громадського транспорту – складне питання, яке потребує значних фінансових ресурсів.
Але моя позиція залишається незмінною: якщо держава законодавчо визначила для певних категорій громадян право на пільговий проїзд, воно не повинно залежати від того, в якій громаді проживає чи зареєстрована людина.
Орган місцевого самоврядування своїм рішенням не може фактично обмежувати реалізацію пільги, встановленої законодавством України. І саме про це ми говоримо від самого початку цієї дискусії.
Адже тоді виникає логічне запитання: якщо Великоомелянська громада повинна компенсувати проїзд своїх пільговиків у громадському транспорті Рівного, то хто має компенсувати їм пільговий проїзд із Великої Омеляни до обласного центру? І чи не створюємо ми таким чином ситуацію, коли завтра кожна громада або місто почне встановлювати власні правила щодо пільг, які визначені державою?
На мою думку, при запровадженні електронного квитка необхідно було насамперед чітко врегулювати всі правові та фінансові питання і провести повноцінний діалог із сусідніми громадами.
Адже йдеться передусім про людей – пенсіонерів, ветеранів, осіб з інвалідністю та інші пільгові категорії. Вони не повинні ставати заручниками фінансових чи організаційних непорозумінь між органами місцевого самоврядування.
Водночас ми не відмовляємося від діалогу та пошуку спільного рішення. Є законодавчі ініціативи щодо зміни механізму фінансування пільгових перевезень. Якщо відповідні повноваження будуть чітко передані органам місцевого самоврядування на законодавчому рівні, тоді кожна громада розумітиме свої зобов’язання, відповідальність і джерела фінансування.
За попередніми розрахунками нашій громаді для компенсації пільгового проїзду жителів у громадському транспорті Рівного необхідно було б додатково передбачити понад 2 мільйони гривень. Для бюджету сільської громади це значні кошти.

При цьому для нас принципово важливо мати чіткі й обґрунтовані розрахунки: знати реальну кількість наших пільговиків, які користуються громадським транспортом Рівного, та розуміти механізм компенсації.
На нараді у Рівненській обласній державній адміністрації за участю голови ОДА Олександра Коваля домовилися провести верифікацію пільгових категорій населення. Наші ЦНАПи готові забезпечити видачу відповідних карток.
Ми готові до конструктивного діалогу і пошуку законного та справедливого механізму. Але для мене найважливіше, щоб у цій ситуації не постраждали люди.
Підписали меморандуми з 25 громадами
– Гості, які приїжджають до нас, відзначають зміни, – продовжує Алла Карпюк. – Нещодавно приїжджали голови територіальних громад з Івано-Франківщини та Закарпаття. Особливо приємно було почути від колег, які вже відвідували нашу громаду кілька років тому: «Ми були у вас шість років тому, і за цей час тут відбулися дуже гарні зміни».
Погляд колег зі сторони дуже важливий. Ми самі та наші мешканці поступово звикаємо до нових об’єктів, послуг, ініціатив, відремонтованих приміщень, тому не завжди помічаємо масштаб зробленого. А людина, яка повертається через кілька років, бачить ці зміни зовсім по-іншому.
Завдяки проєкту «U-LEAD з Європою» я свого часу стала учасницею програми «Ліга лідерів». Вона дала не лише нові знання та можливість переймати досвід інших, а й стала поштовхом до розвитку міжмуніципального партнерства.
Сьогодні наша громада підписала меморандуми про співпрацю вже з 25 територіальними громадами з різних регіонів України. Для нас важливо, щоб ці документи не залишалися формальністю.
Партнерство має працювати: це обмін досвідом, спільні проєкти, взаємні візити, підтримка та допомога одне одному. Особливого значення така співпраця набула під час повномасштабної війни.
Зокрема, Великоомелянська громада є партнером Куликівської громади Чернігівщини в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Цього року ми приймали на відпочинок дітей із цієї громади, яка потерпає від постійних ворожих обстрілів.
Переконана, що сьогодні громади не повинні замикатися у власних проблемах. Ми можемо багато чого навчитися одне в одного. І дуже часто рішення, яке вже успішно працює в одній громаді, можна адаптувати й реалізувати в іншій.
Діє програма підтримки
– Яку підтримку передбачає сільська рада військовослужбовцям, ветеранам та родинам загиблих?
– Підтримка наших захисників, ветеранів та їхніх родин для нас була і залишається одним із головних пріоритетів. Сотні жителів громади сьогодні захищають Україну. За кожним військовослужбовцем стоїть його родина, яка також переживає надзвичайно складний період і потребує нашої уваги.
У громаді діє програма підтримки військовослужбовців, ветеранів, родин загиблих захисників та зниклих безвісти. Ми намагаємося допомагати в межах можливостей місцевого бюджету і водночас постійно шукаємо додаткові кошти.

До Дня захисників і захисниць України родинам військовослужбовців, а також сім’ям загиблих та зниклих безвісти надаємо матеріальну допомогу. Батьки загиблих захисників мають можливість щороку пройти оздоровлення у санаторії «Червона калина».
Водночас добре розуміємо, що підтримка – це не лише гроші. Особливо важливим це питання стає для ветеранів, які повертаються з війни і мають знову знайти своє місце у мирному житті.
Саме тому зараз проводимо реконструкцію приміщення, в якому плануємо створити Ситуаційно-відновлювальний центр соціальної та ветеранської підтримки. Це не буде медичний заклад. Тут працюватимуть соціальні працівники, фахівці із супроводу ветеранів, а наші захисники та члени їхніх родин зможуть отримати консультацію, необхідну допомогу й підтримку.
Окремий надзвичайно важливий напрям – безпосередня допомога Збройним силам України. До неї долучаються наші жителі, підприємці, депутати, працівники установ, громадські організації.
Показовим прикладом такої єдності став благодійний фестиваль «Молодий борщ», під час якого вдалося зібрати для наших оборонців 358 тисяч гривень.
Для мене це найкраще свідчення того, що громада вміє об’єднуватися навколо справді важливих речей. Бо сьогодні кожен із нас має свою відповідальність. А спільне завдання – підтримувати тих, хто захищає Україну, дбати про їхні родини та бути готовими гідно зустріти наших захисників удома.