Після дев’ятого класу доведеться обирати: як зміниться старша школа у Рівному

Уже з 1 вересня 2027 року ця звична система має змінитися, адже старша школа в Україні стане профільною, а десятикласникам доведеться обирати не лише напрям навчання, а часто й інший заклад.

Ще кілька років тому питання, де дитина навчатиметься після дев’ятого класу, для багатьох родин майже не виникало: якщо учень не вступав до коледжу чи училища, то просто залишався у своїй школі й переходив до десятого.

Побачити, як може виглядати старша школа після реформи, вже можна на інтерактивній карті Міністерства освіти і науки. На неї звернула увагу й Рівненська обласна військова адміністрація. Тут можна знайти свою громаду, подивитися, які заклади планують зробити академічними ліцеями, а поруч — професійні та фахові коледжі. Більше про те, як працюватиме нова система, МОН пояснює на окремому сайті «Профільна старша школа».

Для батьків і школярів ця карта цікава передусім не як черговий онлайн-сервіс. Вона дає змогу вже зараз приблизно зрозуміти, куди дитина зможе піти після дев’ятого класу і чи залишиться старша школа у звичному закладі. Адже з 2027 року для багатьох учнів перехід до десятого класу означатиме не просто новий навчальний рік, а вибір іншого закладу, профілю і подальшого освітнього маршруту.

Після дев’ятого класу — новий вибір

Як пояснює Міністерство освіти і науки, після завершення дев’ятого класу учень матиме два основні шляхи. Ті, хто планує вступати до університету, зможуть продовжити навчання в академічному ліцеї, тоді як професійні та фахові коледжі дадуть можливість одночасно здобувати повну середню освіту і професію або спеціальність.

Академічний ліцей має бути не просто школою, у якій залишили кілька старших класів, а окремим освітнім простором для учнів 10–12 класів із можливістю обирати профіль і частину предметів.

На сайті МОН зазначено, що профілі навчання об’єднуватимуть у три великі напрями — STEM, мовно-літературний та соціально-гуманітарний. Усередині них заклади зможуть формувати різні освітні траєкторії, тому двоє учнів одного ліцею вже не обов’язково навчатимуться за однаковою програмою: хтось більше часу приділятиме математиці та фізиці, хтось — мовам, історії чи біології.

Водночас українська мова, математика, історія, іноземна мова, фізична культура та «Захист України» залишатимуться обов’язковими для всіх.

Десятий клас дадуть на те, щоб визначитися

Ще одна важлива деталь, про яку йдеться в роз’ясненнях МОН, — десятий клас фактично стане адаптаційним. Учень зможе спробувати обраний профіль, оцінити, чи справді цей напрям йому підходить, і за потреби змінити його після завершення навчального року.

У 11–12 класах вибір матиме значно більшу вагу, адже частка профільних та вибіркових дисциплін поступово збільшуватиметься. За інформацією МОН, у десятому класі на предмети й курси за вибором передбачають близько 140 годин на рік, в одинадцятому — 315, а у дванадцятому — 420.

Фактично це означає, що в останні роки школи учень дедалі менше часу витрачатиме на однаковий для всіх набір дисциплін і більше — на те, що відповідає його майбутнім планам.

Звичного класу на всіх предметах може вже не бути

Зміниться й сама організація навчального дня. Як пояснює Міністерство освіти, частину обов’язкових дисциплін школярі, як і раніше, проходитимуть разом зі своїм класом, однак на вибіркові предмети та курси формуватимуть окремі групи з учнів, які обрали однакові напрями.

Саме тому академічні ліцеї планують робити достатньо великими. Якщо на паралелі є лише один або два класи, організувати справжній вибір предметів складно, тоді як кілька класів дають змогу створювати різні групи й не змушувати всіх учнів рухатися за одним навчальним маршрутом.

Що планують у Рівному

Підготовка до реформи триває і в Рівному. Як свідчить оприлюднений Рівненською міською радою проєкт перспективної мережі закладів освіти, у місті визначено 11 закладів, які мають працювати як ліцеї.

П’ять із них у проєкті передбачено залишити трирівневими, тобто такими, де навчатимуться діти від початкової до старшої школи. Йдеться про ліцеї №7, №12, «Гармонія», «Престиж» та «Центр надії».

Ще шість закладів, відповідно до того ж документа міськради, мають бути орієнтовані саме на старшокласників — це ліцеї №8, №13, №20, «Лідер», «Колегіум» та «Український».

Окремий додаток до проєкту мережі містить і прогнозовані профілі майбутніх ліцеїв. Так, у ліцеї №8 планують мовно-літературні, гуманітарні та STEM-напрями, зокрема математику й фізику, а у ліцеї №13 серед можливих профілів зазначені іноземні мови, історія, хімія, біологія, математика, інформатика та технології.

Втім, важливо, що наразі йдеться саме про проєкт перспективної мережі, а не про остаточний перелік, тому до повного запуску реформи громада ще може вносити зміни.

Для кого ці зміни вже не далека перспектива

Найперше реформа стосується родин, чиї діти зараз навчаються у восьмих і дев’ятих класах, адже саме їм уже найближчими роками доведеться вирішувати, де продовжувати навчання.

І це буде значно ширший вибір, ніж просто залишитися в школі чи піти до коледжу. Учневі доведеться враховувати, які профілі пропонує конкретний ліцей, наскільки далеко він розташований, які предмети там можна буде вивчати поглиблено і чи відповідає це майбутній спеціальності.

Тож інтерактивна карта, на яку звернула увагу Рівненська ОВА, дає змогу побачити не просто перелік закладів, а майбутню освітню географію кожної громади. А для рівненських родин вона вже невдовзі може стати цілком практичним інструментом, адже після дев’ятого класу дитині доведеться обирати не просто десятий клас, а свій подальший освітній маршрут.