Полонені чи жертви торгівлі людьми: чого Кенія просить від України і що про такі випадки кажуть Женевські конвенції

Кенія просить Україну розглядати п’ятьох своїх громадян, захоплених у полон під час боїв на боці Росії, не як військовополонених, а як жертв торгівлі людьми. Це не суперечка про формулювання: від статусу залежить, як ці люди можуть повернутися додому, адже військовополонених зазвичай повертають через обміни, а Росія іноземців, за словами українських посадовців, обмінювати не просить.

Як повідомляє «Euromaidan Press», 8 жовтня міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді заявив депутатам, що кенійців вербували обіцянками роботи, а їхній набір до війська «відповідав ознакам торгівлі людьми». Про повернення ще одного громадянина просить Ботсвана. Ширші дані наводить Bloomberg з посиланням на документи, які бачило агентство; про них пише й «NV».

Хто ці п’ятеро і що про них відомо

• Один із чоловіків у полоні з листопада 2025 року, інші — з березня та квітня 2026-го; наймолодшому 23 роки.
• Почесний консул Кенії відвідав їх у таборі «Захід-1» і, за словами кенійської сторони, побачив гуманні умови та доступ до медичної допомоги.
• Президент Кенії Вільям Руто порушував це питання в розмові з Володимиром Зеленським.
• В Україні також перебувають тіла чотирьох загиблих кенійців.

Три статуси — три різні наслідки

У новинах ці слова часто вживають як синоніми, але міжнародне право розводить їх чітко. Нижче — що написано в документах, без оцінки конкретних справ.

Статус Де визначено Що це означає Військовополонений Ст. 4 III Женевської конвенції 1949 року: зокрема, особовий склад збройних сил сторони конфлікту Захист конвенції; звільнення після припинення активних бойових дій (ст. 118) або за домовленостями сторін Найманець Ст. 47 Додаткового протоколу I 1977 року: шість ознак одночасно, серед них — особа не входить до складу збройних сил сторони конфлікту Не має права на статус комбатанта і військовополоненого; в Україні найманство карається за ст. 447 Кримінального кодексу Жертва торгівлі людьми Ст. 3 Протоколу ООН про торгівлю людьми (Палермо, 2000); Конвенція Ради Європи 2005 року Ключове — вербування через обман чи примус з метою експлуатації; згода, отримана обманом, значення не має

Звідси парадокс, який мало хто помітив. Іноземця, що підписав контракт із російською армією, складно формально назвати найманцем саме тому, що він став частиною збройних сил сторони конфлікту. Тобто юридично він радше військовополонений. Статус жертви торгівлі людьми цього не скасовує, а накладається зверху: Конвенція Ради Європи (ст. 26) передбачає можливість не карати жертв за протиправні дії, до яких їх змусили. Саме на цю логіку, схоже, і спирається Найробі.

Як на це дивиться Україна

Публічної реакції Києва саме на кенійське звернення у відкритих джерелах не повідомлялося. Раніше Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими висловлював свою позицію загалом щодо іноземців. Його секретар Дмитро Усов у листопаді 2025 року казав, що більшість іноземних найманців іде на війну заради грошей, водночас визнаючи, що частину заманили обманом чи примусом.

У травні 2026 року Коордштаб наголошував: Росія ніколи не просила обміняти іноземних бійців, крім громадян КНДР, тож для них звичний механізм фактично не працює. Водночас там допускали інші рішення, якщо їх знайдуть дипломати і юристи. Сама III Женевська конвенція (ст. 109) дозволяє сторонам домовлятися про пряму репатріацію або інтернування в нейтральній країні полонених, які довго перебувають у полоні. Як відбуваються звичайні обміни, ми розповідали на прикладі етапу обміну «1000 на 1000».

Масштаб: скільки іноземців завербувала Росія

• Понад 28 тисяч іноземців із 135 країн, понад 5 тисяч загинули — дані українського урядового ресурсу, на які посилається Bloomberg.
• Україна утримує щонайменше 213 іноземних полонених (без росіян і громадян КНДР), з них 37 — громадяни африканських країн.
• За українськими даними, загинули майже 500 африканців, завербованих Росією.
• Уряд Кенії налічує 354 громадян, пов’язаних із війною: 84 загиблі або зниклі, 34 у лікарнях Росії, 62 повернулися. Петиціонери в сенаті Кенії називали іншу цифру — 841 людина, чия доля невідома.
• Мудаваді стверджує, що після його візиту до Москви в березні 2026 року Кенію внесли до російського «стоп-листа» і нових кенійців не вербують. Незалежного підтвердження цьому немає.

Кенія не єдина: у серпні 2026 року Ботсвана зупинила в аеропортах вісьмох громадян, які прямували до російського війська, а Гана того ж місяця звинуватила Росію в заманюванні своїх громадян.

Що далі

Кенійський запит — один із найпомітніших публічних випадків, коли держава просить Україну переглянути статус своїх громадян. Якщо Київ знайде формат повернення без обміну, ним захочуть скористатися й інші країни Африки та Азії. Тим часом Україна, за даними Euromaidan Press, готує свою першу стратегію щодо Африки. Чим закінчуються складні випадки з поверненням людей, видно й з історії повернення 10 військових через Білорусь.

Редакція «Інформаційної Зони»: для України це не лише гуманітарне питання, а й дипломатичний шанс у країнах, де Росія вербує людей. Але будь-яке рішення має спиратися на чіткі критерії: хто справді став жертвою обману, а хто поїхав воювати свідомо.

Фото: Мусалія Мудаваді у Держдепартаменті США, 1 лютого 2024 року (архівне фото). U.S. Department of State / Wikimedia Commons, суспільне надбання, commons.wikimedia.org.