Польща йде під трибунал. Як конфлікт Туска і Навроцького переріс у конституційну кризу

В ніч на 31 жовтня Польща перетнула межу, що віддаляє гостру політичну суперечку від повноцінної кризи.

Причиною загострення стало відсторонення голови та заступника голови Конституційного трибуналу (аналог Конституційного суду). Цей крок дав підстави правій опозиції говорити про рейдерське захоплення головного суду країни, і навіть про початок державного перевороту у країні.

Під будинком Конституційного трибуналу оперативно виник масштабний мітинг на чолі із провідними політиками правого табору. 

Їх позицію повністю підтримав президент Кароль Навроцький, який терміново повернувся до Варшави з офіційного візиту, розвернувши урядовий літак, у якому він прямував до Сенегалу.

Пояснюємо що є джерелом цієї кризи і куди вона може завести Польщу.

Свавілля Навроцького

Перш за все, як любить повторювати політик на ім'я Дональд, але по інший бік Атлантики – "цієї кризи не було би", якби президент Кароль Навроцький не намагався впливати на призначення суддів Конституційного трибуналу.

"ЄвроПравда" раніше детально описувала історію затяжної кризи навколо Конституційного трибуналу. Її початок датується аж із 2015 року. Відтоді довгі роки цей суд був ключовим інструментом впливу партії "Право і Справедливість", яка поставила на його чолі абсолютно лояльного Богдана Свечковського.

Після парламентських виборів 2023 року та зміни влади у Польщі збереження контролю над Конституційним трибуналом стало ще важливішим для вчорашньої партії влади ПіС. Це дозволяло їй, перебуваючи у опозиції, блокувати окремі рішення уряду Дональда Туска та парламентської коаліції.

Але цей інструмент мав необмежений термін дії. У 2025 році добіг кінця десятирічний термін повноважень п'яти суддів трибуналу, а цього року – ще трьох. Нових суддів обирає парламент; а отже, коаліція Туска мала отримати 8 із 15 місць у Конституційному трибуналі, тобто більшість, яка дає можливість переобрати голову суду та перезапустити його роботу.

Проте Кароль Навроцький вирішив за будь-яку ціну цього не допустити.

За конституцією Польщі, судді Конституційного трибуналу мають складати присягу перед президентом. Це – церемоніальні повноваження, і в історії Польщі ще не було такого, щоби глава держави відмовився виконувати цей обов'язок.

Кароль Навроцький став першим. 

За два роки він погодився бути присутнім на складанні присяги лише трьох суддів – виключно для того, щоб трибунал не втратив кворум.

У відповідь коаліція провела складання присяг суддів у Сеймі – без участі президента. Як наслідок, повноваження п’яти Конституційного трибуналу визнає правляча коаліція, але не визнають опозиція та президент.

Один з них, суддя Мацей Воцик, нещодавно спробував потрапити на своє робоче місце, але стикнувся з силовим опором з боку голови трибуналу. Богдан Свечковський особисто блокував двері, не даючи новому судді зайти до зали засідань.

Свавілля Туска

Насправді новообрані судді хоч і мали більшість у Конституційному трибуналі, але не могли перезапустити його роботу. І питання передусім не в тому, що більшість із них просто не пускали до будівлі чи зали засідань суду, а в тому, що для засідання потрібен кворум – 10 суддів. 

Здавалося, що в команді Туска обрали шлях повільного наступу, обробляючи тих суддів, які були призначені за попередньої влади. Для кворуму не вистачає лише двох суддів переконати когось із них видавалося цілком можливим. 

Втім, схоже, що це не вдалося, тож у Туска перейшли до плану В.

Пізно ввечері у п'ятницю 30 жовтня за допомоги поліції сім новообраних суддів Конституційного трибуналу потрапили на своє робоче місце, після чого оголосили про тимчасове відсторонення від посад голови суду Богдана Свечковського та його заступника Бартоломея Соханського.

Новим головою трибуналу оголошено найстаршого суддю – Анну Корвін-Пйьотровську.

На яких підставах було винесено це рішення? Адже кворуму для повноважних засідань у них немає.

Судді посилаються на статтю 130 Закону про устрій загальних судів Польщі, яка дозволяє тимчасово (до одного місяця) усунути суддю від обов'язків, якщо "з огляду на характер вчиненого суддею діяння, авторитет суду чи істотні інтереси служби вимагають негайного відсторонення його від виконання службових обов’язків". Треба підкреслити: йдеться не про звільнення, а про тимчасове відсторонення від посади на термін до одного місяця, щоб дати правоохоронним органам розслідувати справу і висунути звинувачення.

Злочином, в якому звинувачують Богдана Свечковського та його заступника, стала відмова допустити до виконання обов'язків нових суддів (тих, хто виголошував присягу без президента, тобто за сумнівною процедурою), а також саботування ухвалення бюджету трибуналу на наступний рік.

"Протягом багатьох, багатьох років Конституційний трибунал практично не працював, а останнім часом ми маємо справу з відвертим порушенням основ верховенства права через те, що Конституційний трибунал більше не функціонує",– так нова голова суду Анна Корвін-Пйьотровська пояснює претензії до свого попередника.

Однак ці аргументи не звучать переконливо.

Зокрема через те, що для відсторонення використана норма закону про суди загальної юрисдикції, яка не мала би діяти щодо суддів Конституційного трибуналу.

Тобто, свавілля Навроцького вирішили долати іншим свавіллям.

"Тієї ночі було порушено громадський порядок Республіки Польща та силою захоплено конституційний державний орган", – описує події в Конституційному трибуналі президент Навроцький.

Опозиція та президент покладають відповідальність за це особисто на Дональда Туска. Формально уряд до останніх подій ніби й ні до чого – всі ці дії вчинили судді трибуналу. Але те, що їх привели до присяги за сумнівною процедурою, та те, що поліція діє на боці нового самопроголошеного складу суду – не лишає сумніву, що це відбулося за схвалення урядової верхівки.

До того ж премєр Дональд Туска не приховує, що підтримує нинішні події та називає їх "відновленням верховенства права". \

"Після років беззаконня від "ПіС" це складний, іноді болісний процес, який вимагає рішучих дій. Але іншої дороги немає",– переконаний Туск.

Пан або пропав

Відразу після оголошення про зміну керівництва Конституційного трибуналу, під його будинком зібрався численний мітинг правих.

Для його учасників захоплення контролю над Конституційним трибуналом є першим кроком Дональда Туска до державного перевороту; наступним кроком, як багато хто вважає, буде відсторонення президента Навроцького. Зокрема, про це каже лідер ультраправої партії "Конфедерація корони Польської" Гжегож Браун, посилаючись на якісь таємні документи, що ніби потрапили до нього (хоча заяви Брауна загалом не викликають довіри).

В запалі протестувальники навіть перерізали болгаркою ланцюг на воротах трибуналу, але пройти всередину не змогли через протидію поліції. Також поліція відмовилася пропустити до будинку суду його (колишнього?) голову Богдана Свечковського.

А от президент Кароль Навроцький, який терміново повернувся до Варшави, вночі зміг увійти до будинку Конституційного трибуналу. Перед цим голова держави провів консультації зі Свечковським та головою Верховного суду Збігнєвом Капінським, якого теж вважають лояльним до ПіС. А після – попрямував на переговори новим керівництвом суду. 

Потрапивши всередину будинку трибуналу, Навроцький не приховував емоцій – оприлюднене відео, де він кричить на Анну Корвін-Пйьотровську, називаючи її самозванкою.

Також Навроцький оголосив про скликання "термінових консультацій з представниками парламентських сил для стабілізації політичної ситуації та відновлення конституційного порядку".

Чи дозволять такі консультації знайти компроміс, що дозволить Польщі вийти з конституційної кризи? Навряд чи. 

Зрештою, будь-який план виходу з кризи та розвороту незаконних дій, за логікою, має включати також відмову президента від блокування до приведення до присяги законно призначених коаліцією суддів. Польські юристи-конституціоналісти, які коментують цю ситуацію, також про це кажуть.

А це означало би, що Навроцький має віддати Туску контроль над Конституційним трибуналом. 

Місяць на кримінальну справу

Ще один важливий момент: відсторонення Свечковського діє лише один місяць. Це, на перший погляд, дає президенту привід тягнути час.

Втім, уряд напевно використає цей місяць для висунення Свечковському звинувачень. 

І напевно там буде не лише про блокування роботи Конституційного трибуналу. Головне очікуване звинувачення стосується попередньої роботи Свечковського на посаді першого заступника генерального прокурора. Як вважається, він був одним з організаторів незаконного стеження та прослуховування опозиції (так звана справа Pegasus).

Тимчасове відсторонення Свечковського та зняття з нього імунітету дає шанс довести цю справу до кінця. Це буде великим успіхом чинної влади. 

Тож Туск також не має підстав шукати компроміс із Навроцьким.

Є високий шанс, що найближчим часом політична та конституційна криза у Польщі буде загострюватися – у країні діятимуть дві версії конституційних судів, можливо, вони навіть виноситимуть одночасні рішень, які не будуть визнаватися опонентами, та й загалом будуть сумнівними через відсутність кворуму у жодної з версій трибуналу.

Між тим, важливим є питання про те, хто ж політично виграє від цієї кризи.

Як не дивно, наразі виглядає, що у виграші лишається Навроцький. Рейдерське захоплення Конституційного суду змусило всі праві партії відкинути конфлікти та діяти разом. Водночас – визнаючи лідерство президента.

Натомість для Туска ця ситуація виглядає дуже ризикованою. Інші коаліційні партії не поспішають озвучувати свою підтримку прем'єру, навіть більше – ЗМІ повідомляють про несприйняття останніх кроків навколо Конституційного трибуналу навіть всередині партії Туска.

Схоже, що для прем'єр-міністра Польщі ситуація виглядає як "пан або пропав". 

І це – ще один фактор, який рухатиме ситуацію у Польщі в бік подальшої ескалації.  

Автор: Юрій Панченко, 

співзасновник "Європейської правди"