Продати — дешево, зберігати — дорого, а врожаю й так мало: на Черкащині кукурудза зимуватиме в полі

Продати — дешево, зберігати — дорого, а врожаю й так мало: на Черкащині кукурудза зимуватиме в полі 

Через низькі закупівельні ціни на зерно аграрії відкладають продаж урожаю, щоб не фіксувати збитки. Водночас висока вартість сушіння кукурудзи змушує фермерів шукати способи скоротити витрати: частина залишає зерно в полі до весни, а інші, як черкаський агропідприємець Дмитро Соломаха, планують збирати його взимку для власних потреб. Посуха та нестача обігових коштів також ускладнюють підготовку господарств до наступної посівної.

Про це в коментарі «18000» розповів черкаський агропідприємець Дмитро Соломаха.

Виростили за шість тисяч, продають за чотири: що відбувається із зерном на Черкащині 

За словами Дмитра Соломахи, основними культурами на Черкащині є пшениця, соняшник і кукурудза. Усі вони орієнтовані, зокрема, на експорт, тому проблеми з вивезенням зерна впливають на закупівельні ціни. Після збирання пшениці в липні та серпні частина аграріїв залишила врожай на складах. Згодом так само почали чинити із соняшником і кукурудзою.

Причина в тому, що за нинішніми цінами продаж може не покрити витрат на вирощування та збирання. Фермери сподіваються на зміну ринкової ситуації.

— Складається парадоксальна ситуація: з одного боку, склади заповнені зерном, яке нікому не потрібне. З іншого — ціна на це зерно настільки низька, що фермер не наважується продати його, щоб не зафіксувати збитки, — пояснив підприємець.

За його словами, нині кукурудзу можуть купувати приблизно за чотири тисячі гривень за тонну, тоді як витрати на її вирощування та збирання - близько шести. Якщо зерно ще й вологе, до собівартості додаються витрати на сушіння.

Водночас цьогорічна посуха зменшила врожайність на Черкащині. За словами Дмитра Соломахи, у його господарстві зібрали близько 4,5 тонни пшениці, чотирьох тонн кукурудзи та двох тонн соняшника з гектара.

Підприємець зазначив, що незвичною є ситуація, коли одночасно гірше родять і ранні, і пізні культури. За його словами, раніше неврожай одних культур міг компенсувати кращий урожай інших.

Зібрати зараз — дорого, залишити до зими — ризиковано: що роблять із кукурудзою на Черкащині 

За підрахунками Дмитра, нині витрати на вирощування та збирання тонни кукурудзи становлять близько 6 тисяч гривень, тоді як закупівельна ціна — приблизно 4 тисячі гривень за тонну.

Одна з основних статей витрат під час роботи з кукурудзою — сушіння. Щоб зерно можна було довго зберігати, його вологість потрібно знизити приблизно до 14 %. Якщо кукурудзу збирають вологою, господарству доводиться витрачати додаткові кошти на електроенергію, газ або дизельне пальне для генераторів, які б забезпечили роботу сушарок. 

Соломаха пояснив, що сушіння кукурудзи з вологості близько 30 % до 14–16 % може коштувати приблизно 200 гривень за тонну за кожен відсотковий пункт зниження вологості. Отже, для великого обсягу зерна це перетворюється на значні додаткові витрати. За його словами, дизельне пальне, яке у 2024 році він купував приблизно по 45 гривень за літр, тепер коштує понад 100 гривень за літр. 

Через це деякі фермери вирішують не збирати вологу кукурудзу одразу, а залишити її в полі до весни. Вони розраховують, що зерно підсохне природним шляхом, а згодом його буде дешевше досушити — якщо навесні буде доступнішою електроенергія, не доведеться так часто використовувати генератори або знизиться вартість пального. 

Сам Соломаха використовує інший підхід. Частину кукурудзи з вологістю приблизно 15–16 % його господарство вже заклало у спеціальні рукави для зберігання. А ще близько 100-200 га планують залишити на полі.

— Сухішу кукурудзу я поклав у рукави, щоб годувати корів навесні та влітку. А вологішу залишаю в полі й планую в грудні, січні та лютому привозити на млин і переробляти. Так я можу заощадити на пальному та газі, — пояснив агропідприємець.

Підприємець наголосив, що такий варіант можливий саме завдяки наявності тваринництва: його господарство не планує продавати цю вологу кукурудзу на зовнішньому ринку, де покупцям потрібне сухіше зерно.

Водночас залишати вологу кукурудзу в полі ризиковано. Дмитро Соломаха визнає, що зерно може уражуватися хворобами та накопичувати мікотоксини, які становлять небезпеку для здоров’я худоби.

Цьогорічні борги можуть завадити посівній. Чи бути їй у 2027 році

Низькі ціни на зерно та менші врожаї впливають не лише на прибуток аграріїв, а й на їхню здатність фінансувати подальші роботи. Господарствам потрібно оплачувати оренду землі, зарплати працівникам, пальне, насіння, добрива та підготовку полів до нового сезону. Водночас гроші за продане зерно не завжди надходять швидко, а частину врожаю фермери взагалі не хочуть продавати за збитковою ціною.

За словами Соломахи, господарства змушені брати кредити й відкладати розрахунки з постачальниками. Наприклад, раніше за корми він розраховувався приблизно на сьомий-десятий день, а тепер — аж через 60 днів.

— Я накопичую гору боргів, заходячи в зиму. Але не збирати кукурудзу не можу — її все одно потрібно зібрати. Розумію, що в якийсь момент ця гора боргів може стати такою великою, що господарство просто зупиниться, — розповів підприємець.

Він також припускає, що за тривалого збереження нинішньої ситуації деякі господарства не матимуть достатньо коштів, щоб засіяти всі площі наступного року. Водночас каже, це всеодно буде менш збитковим, ніж за нинішніх умов, адже тоді господарства витратять кошти лише на орендну плату за землю.

На подальшу ситуацію, за оцінкою аграрія Дмитра, впливатимуть і можливості експорту українського зерна. Навіть якщо роботу морських портів відновлять, повернення до звичних обсягів торгівлі потребуватиме часу, адже необхідно відновити логістику та портову інфраструктуру.

Підприємець каже, що зараз аграріям складно планувати наступний сезон, оскільки вони не знають, якими будуть ціни, витрати на виробництво та умови експорту. Через це доводиться ухвалювати рішення, наслідки яких можуть стати зрозумілими лише через кілька місяців або років.

— Найскладніше зараз — це невідомість. Ми не знаємо, чи доведеться нам терпіти зиму, чи доведеться терпіти цю невідомість. Вона найбільше й паралізує, тому що рішення потрібно ухвалювати сьогодні, а наслідки можуть бути через три місяці або через п’ять років, — підсумував Дмитро Соломаха.

Читайте більше новин Черкас – головні події міста на «18000» та в телеграмі «18000 | Шо там у Черкасах