Радіодиктант національної єдності: яким був цьогорічний текст і як його писали в Києві та Харкові

Українці в різних куточках світу долучилися до щорічного Радіодиктанту національної єдності. Цьогоріч його писали в Києві, Харкові та за кордоном, зокрема на антарктичній станції “Академік Вернадський”.

Про це пише Рубрика, посилаючись на hromadske, яке відвідало дві локації, щоб побачити, як учасники долучалися до традиції, та на Суспільне. Харків.

Як відомо, читцями Радіодиктанту цього року стали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка та волонтерка Даша Астафʼєва.

До написання долучилися українці з різних країн світу — зокрема Німеччини, Швеції та Канади. Не залишилися осторонь і полярники, які працюють на антарктичній станції “Академік Вернадський”.

Команда hromadske побувала в київській книгарні “Сенс” і Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. У харківському виші студенти та викладачі писали диктант в укритті.

Серед учасників у книгарні “Сенс” була київська вчителька початкових класів Надія. Вона вже 15 років працює в державній школі й щороку пише Радіодиктант. Удруге поспіль жінка долучилася до нього разом зі спільнотою книгарні.

Надія наголосила, що для неї ця подія має особливе значення, адже допомагає людям відчувати єдність і підтримувати одне одного.

"Це диктант єдиності. Круто, коли ми підтримуємо одне одного, тим паче в такі складні часи", поділилася жінка.

Випускник Національного університету “Києво-Могилянська академія” Роман також вважає Радіодиктант важливою традицією. На його думку, участь у ньому дає змогу підтримувати нові твори українських авторів.

Зокрема, у Харкові диктант писали у метрошколі, територіальному центрі, бібліотеках і навіть у філармонії.

Як розповідає Суспільне. Харків, відвідувачка територіального центру у Харкові Ірина Гудименко, за її словами, до написання національного диктанту долучилася вперше. Жінка каже, що у 1976 році закінчила українську гімназію. Цьогоріч вона посперечалася з онукою щодо правильності написання тексту українською мовою.

"Випадково, взяла зошит онуки і знайшла помилку в українському тексті. Ну, і сперечатися почала: "Неправильно, дитино, пишеш". А вона мені своє. Я в інтернет — і це для мене було відкриття. Правопис 1976 року і правопис 2026 — це різні правописи. Я осоромилася — моя помилка, а тепер прийшла вперше на диктант, щоб виправляти помилки на практиці", — сказала Ірина.

Загалом до написання Радіодиктанту національної єдності доєдналися 16 відвідувачів територіального центру, який працює у Немишлянському районі, розповіла Суспільному завідувачка відділення денного перебування Наталія Артьомова.

Одинадцятикласниця харківського ліцею №173 Варвара Зірка стипендіатка президента України та Шевченківської премії, переможниця конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика та всеукраїнських олімпіад теж долучилася до написання. Цьогоріч дівчина вже вп’яте писала диктант.

"Я мріяла, щоб автором диктанту був Артур Дронь. Він — один з моїх улюблених письменників, і я знайома з ним особисто. Цей текст був наповнений любов'ю, світлом, як і всі тексти Артура Дроня. Якщо говорити про складність, то у філології завжди складно визначити — двокрапка чи тире. Цього разу теж така проблема була, але я сподіваюся, що все буде гаразд", сказала школярка.

До написання Радіодиктанту національної єдності також доєдналися працівники Великобурлуцької селищної військової адміністрації та Великобурлуцької селищної ради, повідомили на сторінці громади в соціальній мережі Facebook.
Особистий текст, у якому кожен може впізнати себе

Автором цьогорічного тексту став Артур Дронь. Він розповів hromadske, що прагнув створити історію, яка сприйматиметься як особиста розмова з кожним учасником диктанту. Автор хотів, щоб люди відчули: слова, які вони записують, можуть бути їхніми власними.

"Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе", написав він у тексті Радіодиктанту.

Емоційність тексту відчула й комунікаційниця Василина. Після написання вона зізналася, що їй було непросто зосередитися через сильні переживання.

"Мені було важко зібратися, бо відчувався клубок у горлі від тексту. Автор хотів, щоб у цьому тексті кожен упізнав себе, близьких — йому це вдалося. Цей текст дуже щемкий та інтимний", зазначила вона.

Завершив автор Радіодиктант словами освідчення, які стали фіналом особистої розмови з читачами:

"Я люблю тебе. Так є завжди".

Нагадаємо, що Всеукраїнський радіодиктант національної єдності цього року називається “Лист, який не закінчується”. Його автор – письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Диктант відбувся 27 жовтня об 11:00, а охочі зможуть надіслати свої роботи на перевірку або самостійно звірити їх з оприлюдненим текстом.