​Роботи ЗСУ приготували росіянам ще один "сюрприз" на фронті: вони встановлюють дротяні загородження замість солдатів

ЗСУ показали наземного робота, який встановлює дротяні загородження замість солдатів. Дистанційно керована машина розгортає спіралі на відкритій місцевості.

Україна переносить небезпечні інженерні роботи на наземні безпілотники, виводячи технологію на новий рівень. Раніше роботи дистанційно мінували підходи до українських позицій, тепер на них чекає на фронті новий "сюрприз". На опублікованих фото показано робота ЗСУ, який розгортає загородження з колючого дроту на відкритій місцевості, пише Діалог.

Військові керують машиною дистанційно - перебувати поруч із нею під час встановлення не потрібно. В умовах реального фронту один такий дрон у середньому може закрити від 1 до 3 кілометрів на добу.

На опублікованих кадрах Сухопутних військ ЗСУ показано роботу колісного наземного роботизованого комплексу (НРК) 16-ї окремої бригади підтримки, що дистанційно встановлює спіральні протипіхотні загородження типу "Єгоза". Це дозволяє Україні разом із дистанційним мінуванням перетворювати відкриту місцевість на непрохідну для російських окупантів смугу перешкод. Робот рухається безперервно.

Спеціально розроблений металевий похилий каркас дозволяє розмотувати масивну бухту "Єгози" прямо на ходу під власною вагою і силою тертя. Те, на що у групи людей пішли б десятки хвилин небезпечної роботи, дрон робить за лічені хвилини.

«Встановлення загороджень на відкритій місцевості — це завжди ризики для бойових інженерів. Але сьогодні цю важку роботу виконують наземні дрони. Оснащений спеціальним похилим каркасом із масивною бухтою дроту дрон 16 окремої бригади підтримки самостійно ставить бар’єри, поки оператор безпечно керує платформою на відстані», - йдеться в повідомленні.

Україна змінює підхід до фортифікацій: що передбачає стратегія до 2028 року

Кабмін схвалив Стратегію інженерного обладнання оборонних рубежів на період до 2028 року та затвердив операційний план її реалізації. Документ передбачає єдині стандарти облаштування фортифікацій, цифровий облік споруд і посилення захисту логістики від дронів.

Як передає Укрінформ, про це повідомили на сайті Міністерства оборони України.

«Стратегія задає єдиний стандарт обладнання оборонних рубежів по всій країні. Документ визначає строки та відповідальних, створює механізми контролю за виконанням. Ті рішення, які показали свою ефективність - будемо масштабувати. Але так само ми будемо враховувати нові виклики, загрози та зміну тактики ворога. Головна мета - це захист наших військовослужбовців та цивільних», - наголосив міністр оборони Євгеній Хмара.

Як зазначається, документ розробили за ініціативи Міноборони з урахуванням досвіду ведення бойових дій та актуальних тенденцій їх розвитку. Стратегія має адаптувати інженерну підготовку оборонних рубежів до змін у тактиці противника, а також до особливостей застосування сучасних і перспективних засобів ураження.

Крім того, її реалізація сприятиме підвищенню обороноздатності держави, створенню кращих безпекових умов для функціонування економіки та забезпеченню життєдіяльності населення в областях, що межують із районами ведення бойових дій. Мета Стратегії - підвищити стійкість підрозділів Сил оборони, захищеність особового складу та забезпечити надійне функціонування військової і цивільної логістики.

Стратегія також передбачає узгоджене планування інженерних робіт із залученням Сил оборони та державних органів. Плани регулярно уточнюватимуть з урахуванням оперативної обстановки й потреб військ.

Документ охоплює весь цикл інженерного обладнання території - від планування та будівництва до обліку, утримання й відновлення. Це має забезпечити готовність оборонних рубежів до використання за призначенням.

Для обліку та моніторингу їхнього стану передбачене запровадження єдиної цифрової геоінформаційної платформи. Її розвиватимуть на основі наявних інформаційних систем, зокрема з використанням і розширенням можливостей системи «Дельта» (DELTA).

Цифрова база міститиме паспорти об’єктів, фотографії, дані про їхнє розташування та стан. Це дасть змогу контролювати виконання робіт, визначати потреби в ремонті й відновленні, а також обґрунтовано розподіляти ресурси.

Операційний план реалізації Стратегії на 2026-2028 роки визначає конкретні заходи, строки, відповідальних виконавців та показники виконання. Загальну координацію моніторингу реалізації документа здійснюватиме Міністерство оборони, а Генеральний штаб координуватиме цю роботу в органах військового управління.

У Міноборони поінформували, що фінансування заходів передбачене в межах коштів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.