Росія вимагає видати президентку МКС Томоко Акане: чи можлива екстрадиція і як Москва мститься суду за ордер на Путіна

Генеральна прокуратура Росії звернулася до Нідерландів із запитом про видачу президентки Міжнародного кримінального суду Томоко Акане — японської судді, яка у 2023 році була серед тих, хто підписав ордер на арешт Володимира Путіна. Новина виглядає гучно, але юридично вимога Москви майже не має шансів. Пояснюємо чому і що стоїть за цим кроком.

Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на The Japan Times і Bloomberg, аналогічні запити Росія надіслала ще низці країн — щодо восьми інших осіб, зокрема колишнього прокурора МКС Каріма Хана. Повного переліку цих людей і країн у відкритих джерелах станом на момент публікації не наводилося.

Як відреагувала Японія

Першою публічно відповіла батьківщина Акане. Заступник генерального секретаря Кабміну Японії Масанао Одзакі заявив, що Токіо неодноразово вказував Росії на неприйнятність заходів проти людей, пов’язаних із МКС, і планує нові протести. Прем’єр-міністерка Санае Такаїті в парламенті запевнила, що Японія й надалі підтримуватиме суд. Публічної реакції уряду Нідерландів на запит на момент публікації не повідомлялося.

Чому видача судді МКС практично неможлива

• Імунітет, прописаний у Римському статуті. Стаття 48 статуту надає суддям, прокурору та секретарю суду під час виконання обов’язків такі самі привілеї та імунітети, як главам дипломатичних місій. Після завершення каденції імунітет зберігається щодо всього, що вони сказали, написали чи зробили в офіційній якості. Тому запит стосується і Хана, який посаду вже не обіймає.
• Нідерланди — країна перебування суду. МКС працює в Гаазі на підставі угоди з нідерландським урядом, а сама держава є учасницею Римського статуту, тобто зобов’язана співпрацювати з судом, а не з тими, хто його переслідує.
• Обвинувачення стосуються саме судової роботи. Російські справи відкрито за статтями про «притягнення завідомо невинного до відповідальності» — тобто за видачу ордерів. Це і є офіційна діяльність, яку захищає імунітет.

Хронологія: як Москва відповідає на ордери Гааги

Дата Подія Статус 17.03.2023 МКС видав ордери на арешт Путіна і Марії Львової-Бєлової у справі про депортацію українських дітей рішення суду, чинне 2023 Росія відкрила кримінальні справи проти Каріма Хана і суддів, МВС РФ оголосило Акане в розшук заочне переслідування 05.03.2024 Ордери на арешт російських командувачів Сергія Кобилаша і Віктора Соколова за удари по енергетиці рішення суду 11.03.2024 Томоко Акане обрано президенткою МКС на трирічний строк рішення суддів МКС 24.06.2024 Ордери на арешт Сергія Шойгу і Валерія Герасимова рішення суду 01.01.2025 Україна стала державою — учасницею Римського статуту набуло чинності 12.12.2025 Московський міський суд заочно засудив дев’ятьох чинних і колишніх представників МКС до 3,5–15 років заочний вирок у РФ 09.10.2026 Запит Генпрокуратури РФ до Нідерландів про видачу Акане запит, рішення немає

Тиск на суд іде не лише з Москви

Акане опинилася під ударом і з іншого боку. За даними «Української правди», 18 серпня США запровадили санкції проти президентки МКС та старшого судового юриста Абдулає Сейє. Держсекретар США Марко Рубіо тоді пояснив це захистом американців від суду, який він назвав «фіктивним». Тож нинішня президентка МКС одночасно перебуває під американськими санкціями і в російському розшуку.

Показово, що того ж дня Нобелівську премію миру отримала колишня суддя МКС Наві Піллей, а комітет у своєму рішенні прямо згадав санкції проти суддів і атаки на міжнародні суди.

Що це означає для України

На ордери щодо Путіна, Шойгу, Герасимова та інших російський запит ніяк не впливає: скасувати їх може лише сам суд. Головна мета Москви, імовірно, інша — створити для суддів і прокурорів ризики під час поїздок до країн, які можуть зважити на російський запит, і показати, що Росія не визнає юрисдикцію Гааги. Для України важливо, щоб держави — учасниці статуту і далі публічно захищали суд, адже саме МКС веде справу про викрадених українських дітей.

Запит про видачу Акане — це не юридичний, а політичний документ. Він не загрожує ордеру на Путіна, але перевіряє, чи готові країни-учасниці захищати суддів так само рішуче, як колись підтримали створення суду.

Фото: президентка МКС Томоко Акане, архівне фото. Laurie Dieffembacq / European Union — European Parliament, Wikimedia Commons, commons.wikimedia.org.