Росія за останній тиждень пошкодила близько десятка датацентрів. Чи можуть українці залишитися без інтернету?

Датацентр «Омега Телеком» став восьмим київським об’єктом, який за останні дні повідомив про пошкодження через російські удари. Серед інших — датацентри провайдерів UTELS і «Павутина», майданчик із потужностями MiroHost, а також «Датагруп», Cosmonova, DLine і «Парковий».

Атаки позначилися на роботі фіксованого інтернету. 23 вересня проблеми зі зв’язком виникли приблизно в 100 000 домогосподарств Києва та області, йдеться в повідомленні Міністерства цифрової трансформації.

Після удару 26 вересня виникли перебої з мовленням «Ми — Україна+», «Армія TV», а на сайті «Суспільного» тимчасово не працювала частина відеоплеєрів. Пізніше проблеми зі сигналом зафіксували телеканали «Перший», СТБ, 1+1 та «5 каналу» тощо.

Масштаб наслідків залежить від типу пошкодженого обладнання в датацентрі. Удар по датацентру може вивести з ладу як окремий онлайн-сервіс, так і пошкодити мережеве обладнання — залишити без інтернету абонентів провайдера, каже засновник платформи Telecomsvit Сергій Омельченко.

До прикладу, після атаки в «Павутини» без сервісу тимчасово залишилася майже половина мережі, повідомила компанія у своєму Telegram-каналі. Того ж дня провайдер відновив роботу, задіявши резервне обладнання.

Чи працюватиме інтернет після ударів по датацентрах

Удар по інфраструктурному обʼєкту може залишити без інтернету тисячі або сотні тисяч абонентів одного чи декількох провайдерів, говорить Омельченко з Telecomsvit. «Але вимкнути інтернет по всій країні складно», — додає він.

Причина — у розподіленій структурі мережі. Провайдери використовують різні технічні майданчики, а система може переключитися на резервне обладнання або альтернативний маршрут, каже Омельченко. 

Тривалість перебоїв залежатиме від масштабу руйнувань і наявності резервів. Перемикання на резервні ресурси може займати секунди. За відсутністю резерву або його знищення перенаправлення трафіку відбувається вручну і може тривати від годин до тижнів залежно від масштабів пошкоджень мереж, оцінює Омельченко.

У перші години після пошкодження датацентру зростають кібербезпекові ризики, каже радник голови правління Інституту дослідження кібервійни (ICWR) Сергій Демедюк.

Серед них — фішинг: користувачі, які чекають на повідомлення від провайдера або датацентру, можуть отримати підроблений запит на зміну DNS чи надання доступу інженеру. 

Ще один — витік даних із пошкодженого обладнання. Сервери та диски, які вивозять із датацентру після удару, можуть містити конфіденційну інформацію, тому дані на них мають бути зашифровані.

Компанії в поспіху одночасно відновлюють зв’язок, маршрутизацію, сервери, ?DNS — система, завдяки якій браузер знаходить сайт за його назвою.  та доступи, що підвищує ризик помилки, каже Демедюк.

Як підготуватися користувачам і бізнесу

Резервом може стати супутниковий інтернет на кшталт Starlink, але під час повітряних тривог на його роботу може впливати РЕБ, додає Омельченко. Він радить мати готівку: у разі перебоїв можуть виникнути проблеми з роботою платіжних терміналів і банкоматів.

SIM-картка іншого мобільного оператора дозволить за потреби роздавати інтернет зі смартфона, каже Омельченко. Та під час блекаутів може збільшитися мережеве навантаження, і якість інтернету погіршиться.

Варто підключити другого фіксованого провайдера.

«Якщо компанії використовують різні технічні майданчики, пошкодження обладнання одного провайдера не обов’язково зачепить іншого», — каже Омельченко. Підключатися треба заздалегідь, бо під час блекаутів черга може перевищувати 30 днів.

Заздалегідь можна домовитися із сусідами ділитися Wi-Fi, якщо у вас різні провайдери. Для безпеки варто створити окрему гостьову мережу з паролем і давати доступ лише людям, яким довіряєте.

Для бізнесу головне — незалежність резервної інфраструктури від основної. Другий провайдер має використовувати окремий маршрут, а резервне обладнання й критичні сервіси — бути розміщені на іншому майданчику, каже Омельченко.

Варто робити регулярні резервні копії ваших даних і сервісів та заздалегідь потрібно перевірити, чи можна швидко відновити роботу з них: розгорнути копію на іншому майданчику, виміряти час відновлення та оцінити можливу втрату даних, каже Омельченко. 

Сайти та бази даних можна розміщувати на серверах за кордоном. Але саму мережу, яка з’єднує українських користувачів з інтернетом, перенести в іншу країну неможливо: її обладнання та кабелі фізично розташовані в Україні. Тому потрібно розміщувати важливе обладнання в укріплених приміщеннях, пояснює Омельченко.