«Скеля» проти «Рубікону» та «Судного дня»: історія помсти за «Діксона»
Після загибелі побратима Роман відмовився від ротації та продовжив виконувати бойові завдання на Сумщині, де опанував фах оператора важких дронів-бомберів.
Історію бійця опублікували на Facebook-сторінці 223-го зенітного ракетного полку імені Українських Січових Стрільців.
До війська Роман з позивним «Скеля» долучився у 2024 році, підписавши контракт.
Спочатку служив водієм, а також у складі обслуги ЗУ-23. У 2025 році за ротацією потрапив на Сумщину, де пройшов шлях від піхотинця до оператора важких дронів-бомберів.
Відтоді Роман кілька разів відмовлявся від ротації. Першого разу — через загибель побратима, згодом — тому, що зрозумів: його бойові навички потрібні саме на цьому напрямку.
«Першого разу відмовився, бо озлобився на ворога через загибель побратима. Згодом зрозумів, що здобуті бойові навички більше потрібні тут, на Сумщині. Моє місце як бойової одиниці — саме тут. Принаймні, я мав можливість помститися за Сергія на позивний „Діксон“», — розповідає Роман.
Евакуація під атаками ворожих дронів
Побратим Романа Сергій із позивним «Діксон» загинув 6 січня 2026 року. Того дня українські військові заводили групи на позиції. За ними полював російський підрозділ «Рубікон», а ударів дронами на оптоволокні завдавав ворожий підрозділ «Судний день».
«Сергій загинув від удару безпілотника. Долю ще одного бійця ми з’ясували лише згодом, коли інтенсивність ворожих атак тимчасово зменшилася. Він зміг дістатися суміжної позиції, звідки його потрібно було евакуювати. Близько 15:30 ми з побратимами розпочали евакуацію. Попри складні бойові та погодні умови, усе завершилося успішно», — пригадує «Скеля».
Навіть у таких обставинах військові знаходять місце для чорного гумору. Під час евакуації пораненого побратима бійці поспішали сховати його від ворожих дронів у будівлі.
Переносячи військового на м’яких ношах, вони ненароком зачепили ним за прохід.
Реакція пораненого була промовистою: «Добре, що шолом одягнений!»
Цей епізод став жартом, який водночас нагадує про важливість засобів індивідуального захисту навіть тоді, коли кожна секунда має значення.
За виконане завдання Романа згодом відзначили нагородою «Хрест хоробрих».
Під час вручення командир лише коротко сказав: «Ти знаєш — за що». Боєць відповів, що здогадується.
«За „Діксона“ помстився»
Нині «Скеля» продовжує виконувати бойові завдання як оператор важкого дрона-бомбардувальника.
Військовий каже, що має підтверджені результати ураження ворожих цілей, зокрема й ті, які пов’язує з помстою за загиблого побратима.
«Ми чули підтвердження з перехоплень ворожих переговорів. Тому вважаю, що за „Діксона“ помстився», — говорить Роман.
Він зізнається, що, потрапивши на Сумський напрямок, ще не встиг завдати ворогу жодної шкоди, а російські військові вже намагалися його вбити.
Це стало для нього ще одним підтвердженням того, що боротьбу потрібно продовжувати.
«Коли я потрапив на Сумський напрямок, ще нікому нічого поганого не зробив, а ворог уже хотів мене вбити. Тому так — допоки є здоров’я, виконуватиму завдання із захисту держави там, де я найпотрібніший», — підсумовує «Скеля».
Раніше АрміяInform розповідала історію рідних братів з Кривого Рогу із ппозивними «Молот» та «Колектор», які разом служать операторами важких дронів у батальйоні безпілотних систем «Шершні Довбуша» 68-ї бригади.
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
Обговорити статтю: Gemini ChatGPT Claude 223 зенітний ракетний полк Історія бійця
«Сарай забитий снарядами, а ми ховаємося від дрона»: історія братів з Кривого Рогу, які воюють пліч-о-пліч «Молот» та «Колектор» — рідні брати з Кривого Рогу. Вони разом служать операторами важких дронів у батальйоні безпілотних систем «Шершні Довбуша» 68-ї бригади.
Внаслідок російських атак на Дніпропетровщині загинули троє людей, ще 15 постраждали Ворог понад 20 разів атакували три райони Дніпропетровщини. Внаслідок обстрілів загинули 3 людей, 15 дістали поранення, серед них — 11-річна дівчинка.
Пам`яті Олега Бодунова Бодунов Олег Миколайович, навіки 50 років. Його біографія тісно пов’язана з Києвом та Хмельниччиною.
«Все буде чьотєнько, командир!»: історія «Варяга», який повернувся після СЗЧ Олександр з позивним «Варяг» пройшов Бахмут і бої за Роботине, пережив втрату побратимів, самовільно залишив частину, але згодом вирішив повернутися.
Джерело: Армія INFORM
Поділитися