«Сумихімпром» знову не знайшов покупця - третій аукціон не відбувся

Колись потужне підприємство, яке було важливим для міста платником податків, місцем роботи 4,5 тисяч містян та мешканців району, провідним постачальником мінеральних добрив, як в Україні, так і за кордоном, знову не знайшло свого інвестора – аукціон великої приватизації втретє не відбувся.

Державний фонд майна тричі виставляв на продаж контрольний пакет акцій АТ «Сумихімпром», який становить 99,9952% від загального статутного капіталу підприємства.

Основним напрямком діяльності заводу є виготовлення мінеральних добрив, азотних сполук та іншої хімічної продукції. На балансі підприємства зафіксовані суттєві фінансові зобов'язання та заборгованості з виплати заробітних плат. Переможець торгів мав би виконати низку жорстких умов, зокрема здійснити капітальні інвестиції у модернізацію виробництва. Крім того, новий власник мав би повністю погасити наявні борги перед бюджетом, працівниками та Пенсійним фондом, а також зберегти профіль діяльності компанії.

Що передувало приватизаціїІсторія приватизації Сумихімпром ускладнювалася багаторічною процедурою банкрутства. За даними ФДМУ, проблеми почалися після того, як у 2010 році Дмитро Фірташ придбав міноритарний пакет у 0,005% акцій. Фонд стверджує, що після зміни менеджменту підприємство накопичило значні борги: спочатку близько 1,4 млрд грн, а згодом борг зріс до 2,35 млрд грн. Кредиторами значною мірою стали структури, пов'язані з Group DF (міжнародна група компаній Дмитра Фірташа).

Підприємство перебувало у процедурі санації, а плани санації розроблялися у 2014 та 2021 роках. ФДМУ не погодив їх, вказуючи на невідповідність законодавству та відсутність достатніх заходів для відновлення платоспроможності.

У 2018 році уряд включив державний пакет акцій «Сумихімпрому» до переліку об'єктів великої приватизації. Фонд подав до суду клопотання про припинення процедури банкрутства, однак, за версією ФДМУ, судовий процес упродовж кількох років блокувався численними оскарженнями та клопотаннями.

Переломним моментом стало 21 листопада 2023 року. Господарський суд Сумської області закрив провадження у справі про банкрутство, і це розблокувало підготовку підприємства до приватизації.

Майно підприємства Майновий комплекс «Сумихімпрому» охоплює виробничі цехи з виготовлення сірчаної кислоти, діоксиду титану та мінеральних добрив, ремонтні майстерні, котельні, залізничну й транспортну інфраструктуру.

Окрім промислових об’єктів, підприємство має адміністративні будівлі, їдальню, медико-санітарну частину, Будинок культури та готель у Сумах. До комплексу також входять оздоровчий табір «Зоряний», санаторій-профілакторій і база відпочинку «Олдиш».

Окрему частину майна становлять території для зберігання промислових відходів, зокрема відвал фосфогіпсу та шламонакопичувач поблизу села Токарі.

За підприємством закріплено понад 40 земельних ділянок у Сумах і Сумській області. Їх використовували для виробництва та розміщення промислових відходів.

Хронологія приватизаціїУ 2024 році ФДМУ вже офіційно готував «Сумихімпром» до великої приватизації. Зокрема, 1 лютого 2024 року Фонд створив аукціонну комісію для продажу державного пакета акцій.

Фонд також включав «Сумихімпром» до переліку великих активів, які планували виставити на продаж у 2024 році. Однак фактичний аукціон того року не відбувся - підготовка затягнулася, і перший реальний аукціон був оголошений уже у наступному році.

У березні 2025 року уряд затвердив стартову ціну державного пакета «Сумихімпрому» — 1 млрд 158 млн 050 202 грн. Йшлося про продаж 99,9952% акцій через систему «Прозорро.Продажі».

ФДМУ призначив перший аукціон на 11 червня 2025 року.

Проте торги не відбулися через відсутність учасників. Це підтверджує і протокол «Прозорро.Продажі»: учасників не було, тому аукціон отримав статус «не відбувся».

Тобто причина першої невдалої спроби була формальною і однозначною — жоден потенційний покупець не подав заявку.

Після першої невдалої спроби ФДМУ підготував повторний продаж. Стартову ціну знизили приблизно на 6% — з 1,158 млрд до 1,088 млрд грн. Аукціон призначили на 13 січня 2026 року. ФДМУ офіційно повідомляв про стартову ціну 1 088 081 281 грн.

У системі «Прозорро.Продажі» прийом заявок завершився 12 січня 2026 року, а торги були заплановані на 13 січня. Статус процедури — «Аукціон не відбувся». Знову ж таки через відсутність учасників торгів.

У ФДМУ у 2026 році визнали, що попередні дві спроби приватизації не дали очікуваного результату через складні ринкові умови, воєнні ризики та обмежені перспективи розвитку галузі в очах потенційних інвесторів. Саме тому Фонд почав додатково працювати над підвищенням інвестиційної привабливості підприємства.

У липні 2026 року була оприлюднена нова інформація про продаж. Стартову ціну зменшили до 1 млрд 005 млн 020 469 грн.

При цьому Фонд повідомив, що працює над підвищенням вартості та інвестиційної привабливості підприємства. Один із таких заходів — урядова програма компенсації аграріям частини витрат на придбання комплексних мінеральних добрив українського виробництва. ФДМУ прямо пов'язує цю ініціативу, зокрема, з підготовкою «Сумихімпрому» до приватизації та формуванням більш прогнозованого попиту на його продукцію.

Третя спроба приватизації Сумихімпром була призначена на 13 жовтня 2026 року, до вечора 12 жовтня тривав прийом заявок на участь в торгах. І знову невдало – аукціон не відбувся через відсутність потенційних покупців. Про це зазначено у протоколі результатів електронного аукціону.

А з чим йшли на приватизаціюЗа даними Фонду держмайна станом на 31 березня 2026 року загальний обсяг поточних зобов'язань АТ «Сумихімпром» становить 3,91 млрд грн. Тобто це більше стартової ціни приватизації підприємства майже вчетверо.

Згідно з оприлюдненою інформацією, прострочена кредиторська заборгованість Сумихімпрому складає 3,24 млрд грн.

Борги зі страхування та пенсійних виплат: 472,8 млн грн, з яких 379,3 млн грн — борг перед Пенсійним фондом із відшкодування пільгових пенсій, 84,3 млн грн — борг із ЄСВ.

Заборгованість із виплати заробітної плати працівникам - 189,8 млн грн, а заборгованість перед бюджетом становить 126,7 млн грн.

Невдалий третій аукціон означає, що Фонд знову постав перед питанням, що робити з підприємством, яке не знаходить покупця навіть після кількох знижок.

Подальша доля заводу залежатиме від того, чи вдасться державі зацікавити потенційних інвесторів і створити умови для відновлення його роботи. Але для цього, на мою думку, повинна закінчитися війна. Адже воєнні ризики для потенційних покупців є напевно найпершою вагомою причиною ставити інвестиції в прикордонному місті на гальма.

І доки в підприємства немає власника, питання заборгованості зі зарплат, долі сотень працівників і майбутнього найбільшого хімічного виробництва регіону залишаються відкритими.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!