Супутники Starlink падають на Землю майже щодня і це може стати проблемою

З моменту запуску перших апаратів Starlink у 2019 році корпорація SpaceX вивела на низьку навколоземну орбіту понад 10 тисяч супутників. Вони гарантують супутниковий інтернет споживачам у різних куточках планети, проте після закінчення терміну експлуатації кожен із них має здійснити сходження на Землю. Згідно з даними профільних систем моніторингу, у 2026 році цей процес відбувається в середньому від одного до двох разів на добу.

Зокрема, платформа Orbital Radar зафіксувала 445 випадків входження супутників Starlink у щільні шари атмосфери в період із 1 січня до 22 жовтня 2026 року. Своєю чергою, система Spaceweather за аналогічний відрізок часу до 27 жовтня нарахувала 435 подібних епізодів. Зазвичай фахівці SpaceX планово зводять апарати з орбіти після вичерпання їхнього п’ятирічного робочого ресурсу. Водночас вони можуть розпочати невпинне зниження через технічну несправність чи знеструмлення. Під час контакту з атмосферою об’єкти інтенсивно розігріваються, руйнуються, а більшість їхніх конструктивних елементів повністю згорає або випаровується.

Проте поодинокі уламки все ж здатні долати атмосферний бар’єр. Так, у 2024 році канадський фермер Ден Кеннеді виявив на власній землі в провінції Саскачеван важку металеву панель, габарити якої нагадували звичайний ноутбук. Представники SpaceX офіційно підтвердили, що знахідка є алюмінієвою деталлю масою приблизно 2,5 кг від їхнього супутника. Той апарат разом із 19 побратимами опинився на нехарактерно низькій орбіті через збій під час відокремлення від верхнього ступеня ракети-носія Falcon 9.

Деталізоване розслідування виявило, що сонячні батареї під час спуску утримували апарати в надто стабільному положенні. Через відсутність передбачуваного хаотичного обертання руйнування конструкції відбувалося на меншій висоті. Це суттєво змінило термічний баланс між внутрішніми компонентами, дозволивши фрагменту одного із супутників долетіти до земної поверхні. Унаслідок інциденту аерокосмічна компанія переглянула математичні моделі ризиків під час утилізації та інтегрувала здобутий досвід у розробку нових апаратів версії V2 Mini Optimized.

Подібні виклики набуватимуть гостроти на тлі масштабного розширення орбітальних супутникових мереж. Амбітні ініціативи Amazon Leo, китайські проєкти Spacesail і Honghu-3 разом із конкурентами планують вивести в космос ще десятки тисяч апаратів. Базуючись на висновках наукового дослідження 2025 року, для стабільного функціонування угруповання з кількох десятків тисяч одиниць щорічно доведеться оновлювати близько 20% парку.

Водночас частіші падіння в атмосферу не свідчать про пропорційне збільшення ризику падіння сміття на сушу, адже переважна масива згорає безслідно. Окрему тривогу екологів викликає потенційне забруднення атмосфери мікрочастинками оксиду алюмінію, здатними роками чи десятиліттями залишатися в повітряних масах і негативно впливати на стан озонового шару.