Топ 6 нуар-вестернів

Найкращі нуарні вестерни
Гадаєте, вестерни не можуть бути нуарними? Мовляв, занадто багато світла навколо двох стрільців, які намагаються з’ясувати, хто з них швидше витягне свій револьвер? Що ж, жанр вестерну сильно еволюціонував не тільки за останні роки, а навіть ще у минулому столітті. А тому ми зібрали декілька найкращих зразків вестерн-нуарів для вас, як з періоду класичного нуару, так і з неонуарів сьогодення.
Отже, нуар-вестерн зробив найцікавіше з жанром вестерну: він розмив межу між хорошими і поганими хлопцями. Адже що було одним з обов’язкових атрибутів цього жанру, поруч з капелюхами, конями і пістолетами? Закон проти злочинців, морально чисті люди проти покидьків без совісті і кодексу честі, справедлива відплата для цинічного шахрая, вбивці, крадія, поганця. Нуар-вестерн показав, що не завжди добро захищає людина у білому капелюсі, та й далеко не завжди мова в принципі про захист добра. Звісно, це з’явилося поступово у процесі еволюції вестерну, не тільки з приходом періоду нуару. Але саме в нуарних і неонуарних стрічках ця амбівалентність стала такою цікавою для перегляду.
Додаємо класичні атрибути стилістики нуару – гру світла і тіней (або холодну кольорову гаму у більш сучасний період), атмосферу приреченості та безнадії та, звісно ж, кримінальний сюжет – і отримуємо надзвичайно захопливе видовище на ім’я вестерн-нуар.
Інцидент в Окс-Боу (The Ox-Bow Incident) 1943
IMDb 8.0

Один з перших представників нуарного вестерну, похмурий як візуально, так і за наповненням. Населення маленького містечка у Неваді отримує звістку, що місцевого ранчеро вбито, а його худобу вкрадено. На жаль, місцевий шериф перебуває поза містом, а тому натовп бере правосуддя у власні руки. Вони формують загін на чолі з колишнім військовим і висуваються на пошуки.
Вони знаходять трьох незнайомців у каньоні, які спокійно спали. Документів на худобу у них не було, а отже, натовп планує вчинити самосуд, незважаючи на благання чоловіків отямитись, дочекатися шерифа та встановити істину. Фільм майже без екшну, який базується на демонстрації морального протистояння і тиску натовпу, показав, що вестерн також може бути більш глибоким, похмурим, нетривіальним жанром з фіналом, що далекий від традиційних голлівудських хеппі-ендів.
Генрі Фонда в одній з головних ролей.
Бродяга високогірних рівнин (High Plains Drifter) 1973
IMDb 7.4

Клінт Іствуд знову зіграв людину без імені і знову він постає не досконалим героєм, який всіх врятує, а вельми неоднозначним персонажем (ще й містичного характеру), який якщо і встановлює справедливість, то потрібен час, щоб розібратися, для кого саме.

Коли він входить в шахтарське містечко з пустельного марева, він перші ж кілька годин вбиває кількох місцевих стрільців. Але боязливі місцеві мешканці не поспішають об’єднатися проти чужинця. Вони вбачають в ньому порятунок, адже скоро з в’язниці має вийти троє жорстоких бандитів, від яких потрібен буде захист.

Керівництво міста наймає незнайомця, пообіцявши йому необмежені повноваження. І от тоді починаються справжні випробування для місцевих, адже цей охоронець далеко не янгол. Він робить все, що йому заманеться, включно з приниженням місцевих, забиранням товарів без оплати та іншими жорсткими вчинками.
На свій час фільм виглядав дуже жорстоким і безкомпромісним, що не завадило йому стати класикою, улюбленою багатьма поціновувачами не тільки вестерна, а й інших жанрів кіно.
Дякуємо за вашу підтримку, це допомагає створювати більше цікавих статей про кіно:
Старим тут не місце (No Country for Old Men) 2007
IMDb 8.2

Один з найвідоміших неовестернів, який став також одним із еталонних представників сучасного вестерн-нуару. Фаталізм і приреченість тут на максимумі: персонаж Джоша Броліна один раз прийняв помилкове рішення, і щоб він не робив далі щоб виправити помилку чи врятуватись від наслідків, його доля вирішена.
За ним йде не просто кілер, а уособлення зла, що несе з собою смерть. Фігура Антона Чигура, роль якого блискуче зіграв Хав’єр Бардем, виходить за межі фільму і стає чимось символічним, більшим за окрему історію. З ним неможливо домовитись, його неможливо залякати чи підкупити, порятунку чи хитрого плану, як обійти цього вбивцю, не буде – і глядач відчуває це з перших хвилин.
І для повноти картини – досвідчений, але втомлений і безпорадний шериф. У фільмі немає не те що звичного для класичного вестерну хеппі-енду чи катарсису, тут демонстративно констатують, що справедливість і надія живуть десь в іншому місці, далеко звідси.
Візуальний стиль братам Коенам допомагав створити великий оператор Роджер Дікінс, і незважаючи на те, що більшість подій відбувається не в місті, а в безкрайній пустелі, замкненість і клаустрофобію нуару відчуваєш навіть в цих умовах.
Мрець (Покійник) (Dead Man) 1995
IMDb 7.5

Фільми Джима Джармуша рідко обмежуються рамками жанрів. Це завжди щось більше і нестандартніше. Так і з цим нуар-вестерном, Джармуш створив поетичне полотно, психоделічне та екзистенційне, з меланхолійним, гіпнотичним та брудним гітарним саундтреком Ніла Янга. Він занурився у візуальні чорно-білі канони нуару, при цьому демонтувавши самі закони вестерну, створивши його мета-версію.
Джонні Депп, мабуть, став ідеальною кандидатурою на роль скромного бухгалтера, що боїться смерті, який перетворився фактично на янгола цієї смерті, що залишає за собою гори трупів.
До всього тут ще й неймовірний акторський склад. Крім Джонні Деппа тут беруть участь Іггі Поп…

… Кріспін Гловер з “Назад у майбутнє”…

… Джон Герт…

… Альфред Моліна…

… Біллі Боб Торнтон…

… Гебріел Бірн…

… Джаред Гарріс…

… та Ленс Генріксен.

Та найбільш авторитетна поява тут у легенди екрану і ікони напряму нуару – Роберта Мітчема, який багато разів згадувався у попередніх статтях про найкращі нуарні фільми і ще не раз буде згаданий у наступних статтях.

Джармуш, мабуть, був би останньою людиною, про яку можна було подумати, що вона створить вестерн, але з урахуванням його трансформаційного підходу до кожного свого фільму, тепер ми маємо і цей шедевр про фатальний Дикий Захід, що вчить персонажів сприймати смерть як природне продовження буття.
Поширюйте цю статтю разом з хештегами #Noirvember та #NoirvemberChallenge
Як боязкий Роберт Форд убив Джессі Джеймса (The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford) 2007
IMDb 7.5

Ще одна видатна робота Роджера Дікінса і ще один дуже нетривіальний зразок неонуарного вестерну від режисера Ендрю Домініка (який в принципі не створює тривіальних картин).

Тут також зірковий ансамбль – окрім Бреда Пітта у головній ролі відомого злочинця Джессі Джеймса, тут також зайняті Кейсі Аффлек (Роберт Форд)…

… традиційно неймовірний Сем Роквелл…

… Джеремі Реннер…

… та навіть Нік Кейв у важливому епізоді. Разом з Ворреном Еллісом він створив розкішний меланхолійний саундтрек до картини, а сам він також зіграв барда у барі, що співає пісню про вбивство Джессі Джеймса і боягуза Роберта Форда (в присутності Роберта Форда).

Тут і параноя, і комплекс фаната, що перетворюється на заздрість та смертельну образу, і фаталізм у крайній формі (смерть як визволення і порятунок), і порожнеча, яка замінює очікуваний тріумф. Традиційно для нуару тут просто немає героїв – кожен вирішує власні проблеми та задовільняє власні комплекси, страхи та залежності. Саме тому навіть назва не робить вбивцю рятівником чи праведником.
Пекло (Brimstone) 2016
IMDb 7.0

Мабуть, найстрашніший фільм у добірці. Інфернальний Ґай Пірс у головній ролі, що уособлює зло, фатальне та невідворотне.

Він нагадує і Антона Чигура з добірки вище, і згаданого нами у статті про класичні нуари Роберта Мітчема з фільму “Ніч мисливця” – він настільки ж невідворотний, а у випадку з Мітчемом він також прикривається вірою, щоб виправдати найстрашніші злочини.

Головна героїня у виконанні Дакоти Феннінг намагається вирватись з цього пекельного світу, де жінки змушені підкорюватись схибленим бажанням більш сильного та не мають змоги отримати допомогу, але побудова приреченої атмосфери, здається, не залишає їй надії на це.

До всього, візуальний стиль картини є водночас прекрасним і похмурим, адже зимові ландшафти, нічні сцени, напівтемні дерев’яні будинки та церкви і зачаровують красою кадру, і створюють задушливу атмосферу загнаності та клаустрофобії.



Цей психологічний готичний вестерн має нелінійну структуру, кожна з частин якої повертає нас ще далі в минуле, пояснюючи історію появи демонічного Проповідника в житті головної героїні і паралельно все більше жахаючи світом схибленої жорстокості, у якому він і його паства мешкає. Коли він прибуває у нове місто, життя героїні Феннінг миттєво перетворюється на кошмар, але причини того, що відбувається, відкриваються поступово з кожною новою частиною – і вони дедалі пекельніші.

Ґай Пірс – дуже різноплановий актор, але варто зазначити, що монстри в людській оболонці йому вдаються найкраще. Нуарний світ йому також не чужий – ми вже бачили його в статті про неонуари з картиною “Пам’ятай” та ще побачимо в статті про австралійські нуари.
Підтримайте нашу редакцію:
Приєднуйтесь до наших сторінок у соцмережах:
- Telegram — t.me/kinowarcom
- Viber — viber.com/kinowar.com
- WhatsApp — whatsapp.com/kinowar.com
- YouTube — youtube.com/c/kinowar
- threads — threads.com/@kinowar.com.ua
- facebook — facebook.com/goodkino
- Instagram — instagram.com/kinowar.com.ua
- twitter — twitter.com/kinowar_com
Підтримайте Україну:
- фонд Повернись Живим (допомога армії) — savelife.in.ua/donate
- фонд Сергія Стерненка (допомога армії) — sternenkofund.org/donate
- Таблеточки (допомога дітям) — tabletochki.org/dopomogty
- Охматдит (допомога дітям) — ohmatdyt.com.ua/dopomagati