Трамп фактично став на бік путіна: чому Європа не може розв’язати цю проблему

Європейські лідери готуються до нової реальності, у якій Білий дім усе відвертіше робить реверанси в бік москви. Як повідомляє Bloomberg із посиланням на учасників саміту в Брюсселі, останні кроки Дональда Трампа спричинили справжній шок серед союзників по НАТО та змусили ЄС терміново шукати способи утримати оборону України без надійної опори на Вашингтон.

Що обурило Брюссель

Приводом для тривоги стала ціла серія рішень Білого дому за останній тиждень: спроби пом'якшити енергетичні санкції проти Кремля (зокрема щодо закупівель російського дизеля), тиск на Київ із вимогою припинити атаки на російські НПЗ, а також перебої в роботі Starlink, які одразу б'ють по лінії фронту. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен прямо заявила перед переговорами, що Західний альянс зараз слабший, ніж будь-коли за останні дні, а будь-яке скорочення допомоги Україні ставить під прямий удар безпеку всієї Європи.

За оцінками дипломатів, Трамп пішов на такі кроки передусім через наближення проміжних виборів до Конгресу. Аби збити ціни на пальне для власного виборця, він намагається будь-яким чином знайти швидкі комерційні домовленості – навіть ціною руйнування антиросійського санкційного фронту.

Чому Києву радять зменшити градус

Коли Білий дім почав тиснути на Україну, Володимир Зеленський не стримував емоцій: відкрито говорив про зраду та публічно розкритикував політику Вашингтона. Європейські лідери не під запис поділяють обурення українського президента, однак кулуарно просять його пом'якшити риторику.

Причина банальна й прагматична: критична військова залежність від Штатів. Європа вже взяла на себе основне фінансове навантаження і закупівлю снарядів, але замінити деякі речі просто не здатна. Йдеться насамперед про американську розвідку в режимі реального часу та ракети-перехоплювачі для систем Patriot. Залишитися без них просто перед зимою, коли росія знову цілить по енергетиці, було б катастрофою.

Лінія Європи: тиснути треба на Кремль, а не на жертву

Попри метання Вашингтона, країни ЄС домовилися не змінювати свій курс: жодного примусу України до капітуляції чи територіальних поступок не буде. Позицію Брюсселя чітко сформулювала голова європейської дипломатії Кая Каллас: тиснути треба на агресора, щоб зупинити війну, а не викручувати руки жертві. Тож Європа продовжить тримати санкції й нарощувати власну військову допомогу, паралельно намагаючись утримати США в коаліції настільки, наскільки це взагалі можливо за нинішньої адміністрації.