Цегляна «Говерла» у Львові: що символізує інсталяція та як відреагували містяни

Що символізує інсталяція «Говерла»

Інсталяцію «Говерла» викладали охочі спільними зусиллями на площі біля Львівської національної опери. За словами автора Андрія Радька, вона має поетичну складову:

«Це архітектурно-скульптурний проєкт, але з поетичною складовою: Гора — піраміда — правда — Україна — краса — говер — Говерла. Ось така поетична складова є в конструкції цього твору. Це моноліт із цегли. Замість розчину використовувалося земне тяжіння. Це алегорії на структурування простору, будівництва держави без розчину, а — на спільному інтересі, спільних цінностях, ідеальне, що освячує щоденне», — пояснює митець.

Куратор та організатор Львівського тижня скульптури Павло Гудімов розповів, що ця інсталяція містить символічні метафори:

«Вершина — як метафора спільних цінностей: моральних, естетичних, державних. Піраміда — як метафора стійкості. За ідеєю автора, задумана будуватися спільно, де кожен залучений і кожному знайдеться своє місце».

Як відреагували в соцмережах

Користувачі та користувачки соцмереж по-різному відгукнулися про нову інсталяцію у Львові. Нижче — подаємо різноманітні коментарі й меми.

Після встановлення інсталяції було й зверення на «Гарячу лінію Львова»:

Водночас опісля біля «Говерли» встановили табличку з попередженням про безпеку й відповідальність:

Мистецтвознавець та професор Академії мистецтв Орест Голубець на своїй фейсбук-сторінці написав пост, де навів приклади різних мистецьких інсталяцій, які автори створювали з цегли. Водночас роботу біля оперного назвав банальною та провокативною.

«Подані приклади "цегляної скульптури" — яскраве підтвердження безмежності креативного простору сучасного мистецтва. Натомість, львівська цегляна піраміда, названа "Говерлою" для надання місцевого колориту, надто банальна у креативному сенсі і, фактично, продовжує лінію "скульптурних провокацій", якими організатори намагаються привернути увагу до "Тижня скульптури"», — зазаначив він.

Про Львівський тиждень скульптури

Цього року тема Львівського тиждня скульптури — «Приховане». Традиційно головний проєкт Тижня скульптури співзвучний з головною темою події. За словами організаторів, така тема об’єднує все непроговорене, забуте, недосліджене, сховане чи маловідоме. Йдеться і про те, що існує всередині людини, як-от: думки, стани, образи та внутрішні напруги, які ще не набули форми.

Саме через скульптуру організатори пропонують відкривати те, що зазвичай залишається поза увагою, — маловідомі місця, історії, колекції та художні практики.

Першу і головну виставку «Приховане» відкрили у Машинній залі Львівської політехніки (що на вул. К. Устияновича, 5, 10-й корпус). Детальніше про нею ми розповідали в матеріалі тут.

Вперше Львівський тиждень скульптури відбувся у 2022 році. Подія минула під ракетними обстрілами та під час блекаутів та мала тему «Хаос». Тоді основна мета заходу була перепрограмувати ставлення до скульптури в публічному просторі з цвинтарних, політичних чи комерційних замовлень до авторських творчих робіт.

У 2023 році Тиждень скульптури минув з темою «Старе і нове / Нове і старе». Зокрема, того ж року у Стрийському парку встановили «Скульптурний маршрут», де чималий розголос був навколо скульптури «Впевнена» Василя Корчового. У 2024-му році тема Тижня скульпитури була «Слід пам’яті», а минулого року — «Діалоги».

Про те, що можна було побачити під час Тижня скульптури у 2025 році — у нашому матеріалі тут.

До слова, раніше у нашому подкасті Павло Гудімов розповідав про сучасне мистецтво і не тільки: