Україна провела три випробування систем перехоплення цілей за межами атмосфери – The Guardian

Україна активізувала зусилля для створення власних космічних систем, щоб зменшити залежність від американської системи Starlink та розробити нові засоби протидії таким ракетам, як російський "Орешник".   Про це повідомляє The Guardian.   Як розповів виданню голова підкомітету з питань державної безпеки Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, Україна прагне забезпечити власну незалежну присутність у космосі. Першим кроком у цьому напрямку став запуск супутника Obria Nano.   За даними журналістів, Україна провела щонайменше три випробування систем перехоплення цілей у навколокосмічному просторі та працює над створенням власного супутникового угруповання. Таким чином країна долучається до дедалі більшої кількості держав, які прагнуть розвивати незалежні космічні можливості. У жовтні Україна та данська компанія GomSpace оголосили про успішний запуск супутника Obria Nano – першого тестового апарата для майбутньої української мережі зв'язку. Очікується, що вона складатиметься приблизно з 245 супутників.   "Від початку війни космічна сфера має вирішальне значення для українських сил. Останні події лише підтвердили це: незалежно від того, було це зроблено за ініціативою уряду США чи компанії SpaceX, ми побачили, як зниження якості зв'язку поставило під загрозу системи управління та контролю українських військових. Тепер нам потрібно вивести цю роботу на новий рівень. І не в останню чергу тому, що ворог уже загрожує українській території з міжнародного космічного простору за допомогою ракет "Орешник". Ми не можемо недооцінювати цей ризик", – сказав Веніславський.   Оскільки російські пускові майданчики перебувають поза межами досяжності найдалекобійніших українських ракет, Україна провела три випробування систем, призначених для перехоплення цілей за межами атмосфери. За інформацією видання, ці системи розробляють для перехоплення цілей у навколокосмічному просторі, зокрема озброєння, яке запускають із літаків на великих висотах.   Водночас він визнав, що через значні потреби оборони фінансування таких розробок стане серйозною проблемою. The Guardian також нагадує, що в серпні Україна завдала удару ракетами "Фламінго" по ракетно-космічному центру "Прогрес" у Самарі, де виробляють російські ракети "Союз-2". За даними видання, ракети влучили у дві будівлі, зокрема в корпус 106А – так звану чисту кімнату, де збирали материнські плати для систем запуску ракет "Союз".   На думку журналістів, ця атака свідчить про поширення війни на нові сфери, зокрема пов'язані з космічними технологіями. Крім того, у 2026 році Україна атакувала й інші об'єкти "Роскосмосу", зокрема великий комплекс у Корольові поблизу москви, а також радіотелескоп українського виробництва, який росія захопила в окупованому Криму. На думку експертів, поширення російсько-української війни на космічну сферу є черговим свідченням її стрімкої мілітаризації. Водночас міжнародні правила використання космічного простору залишаються недостатньо визначеними, частково застарілими та складними для контролю.   Видання нагадує, що у вересні міністр Повітряних сил США Трой Мейнк уперше визнав, що Вашингтон розгорнув "засоби контролю над космічним простором на орбіті". Це відбулося на тлі повідомлень про те, що росія регулярно наближала свої супутники до космічних апаратів США та інших країн.   Керівниця програми космічної безпеки та стабільності фонду "Безпечний світ" Вікторія Семсон звернула увагу на стрімке зростання кількості країн, які працюють у космічній сфері. Водночас розширюється комерційна діяльність таких компаній, як SpaceX Ілона Маска та Blue Origin Джеффа Безоса. Однак останні рішення Маска щодо України, зокрема обмеження швидкості передавання даних через Starlink, змусили переглянути підходи до використання комерційних космічних сервісів.   Як зазначає видання, залежність від таких систем створює ризики, оскільки їхня доступність і надійність можуть залежати від рішень керівництва приватних компаній, зокрема й від його ідеологічних переконань.