Україна ризикує втратити ринки ЄС і третіх країн: причини
Перехід на стандарти ЄС може обійтися українським агровиробникам приблизно у €2 млрд щороку лише за одним напрямком - використання засобів захисту рослин (ЗЗР). Якщо доступ до європейського ринку залишатиметься обмеженим, дорожча українська продукція може втратити конкурентні позиції на ринках третіх країн, зокрема Африки та Азії.
Таку думку висловив Dilo генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Олег Хоменко.
Україна готова до перехідного періоду для адаптації до стандартів ЄС, проте не погодиться на постійні обмеження експорту агропродукції після вступу до Союзу. Водночас Єврокомісія пропонує обмежити доступ чутливих аграрних товарів до ринку ЄС.
Імплементація європейських вимог потребуватиме значних інвестицій з боку аграрного бізнесу. Зокрема, йдеться про стандарти безпечності харчових продуктів, добробуту тварин, охорони довкілля та використання засобів захисту рослин і добрив.
"Лише перехід на стандарти Європейського Союзу у сфері захисту засобів рослин коштуватиме українським агровиробникам приблизно €2 млрд щороку", - сказав Хоменко.
Частина діючих речовин, які використовуються в Україні, заборонена в ЄС. Тому виробникам доведеться адаптуваи технології вирощування сільськогосподарських культур і шукати альтернативні рішення, що може призвести до збільшення витрат, пояснив Хоменко.
Додаткові витрати можуть стати проблемою не лише для експорту до Євросоюзу, а й для торгівлі з іншими країнами. Якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки, їхні конкурентні позиції можуть погіршитися.
На багатьох ринках українським аграріям доводиться конкурувати з виробниками з Росії, Аргентини та Бразилії. Якщо конкуренти матимуть нижчу собівартість виробництва, українські експортери ризикуватимуть втратити частину покупців.
За даними Міністерства економіки та довкілля , у 2025 року експорт української агропродукції до Євросоюзу скоротився на $2,1 млрд порівняно з 2024 роком.
Так, обсяг експорту до країн ЄС становив у 2025 році - $10,7 млрд. До країн Близького Сходу Україна експортувала агропродукції на $4,4 млрд, до країн Африки - на $2,8 млрд, до країн Південно-Східної Азії - на $1,7 млрд.
Обмежений доступ до ринку ЄС
Окремим викликом для українського агросектору може стати збереження торговельних обмежень після вступу України до Євросоюзу. За словами Хоменка, якщо українські виробники будуть змушені повністю дотримуватися стандартів ЄС, але не отримають повноцінного доступу до єдиного ринку, економічна доцільність таких витрат потребуватиме додаткової оцінки.
"Якщо ми не матимемо повноцінного доступу до ринків ЄС, виникає запитання: навіщо імплементувати європейські стандарти, якщо ми експортуватимемо продукцію на ринки, де цих вимог не застосовують і де за відповідність їм не платять більше?", - зауважив гендиректор УКАБ.
За таким сценарієм українські аграрії можуть опинитися в ситуації, коли витрати на виробництво зростатимуть, а можливості збільшувати доходи завдяки експорту залишатимуться обмеженими.
Аграрії закликають до поетапної інтеграції
Для зменшення ризиків УКАБ пропонує передбачити тривалий перехідний період для адаптації українського агросектора до вимог ЄС. За оцінкою Хоменка, на цей процес може знадобитися близько десяти років.
Йдеться не лише про зміну законодавства, а й про модернізацію виробничих процесів, технологій, систем контролю та переробних потужностей. Усе це потребуватиме значних капіталовкладень як збоку бізнесу, так і з боку держави.
На думку керівника УКАБ, розширення доступу до європейського ринку має відбуватися паралельно з впровадженням нових стандартів. Такий підхід дасть змогу підприємствам планувати інвестиції, поступово адаптувати виробництво та уникати різного зростання фінансового навантаження.
Україна може посилити аграрний потенціал ЄС
Євроінтеграція відкриває для України нові можливості. Зокрема, українські виробники можуть відіграти важливу роль у постачанні продовольства та розвитку ринку біометану в Європі.
ЄС прагне збільшити використання біометану до 30 млрд кубометрів до 2030 року, тоді як виробничі можливості самого Союзу, за словами Хоменка, становлять близько 12-13 млрд кубометрів.
Україна має потенціал долучитися до покриття цього попиту, а також нарощувати постачання якісної аграрної продукції та продукції з високою доданою вартістю.
УКАБ вважає, що за належних умов інтеграція українського агросектора може посилити позиції Євросоюзу на світових продовольчих ринках. Для цього необхідно узгодити темпи впровадження стандартів, обсяги торгівлі та механізм доступу українських виробників до єдиного ринку, зазначив Хоменко.
Таким чином, ключовим завданням переговорів між Україною та ЄС залишається пошук балансу між адаптацією до європейських вимог і збереженням конкурентоспроможності українського агросектора на міжнародних ринках.
Нагадаємо, Україна оновить аграрні стандарти під вимоги ЄС до кінця 2028 року. Наша країна продовжує системну адаптацію аграрного сектору до європейських норм, забезпечуючи поетапний перехід без втрати конкурентоспроможності для вітчизняних фермерів. Водночас відповідність цим суворим стандартам уже відкриває для українських товарів із високою доданою вартістю нові перспективні світові ринки збуту.
Джерело: Delo.ua
Поділитися