$ 45.34USD
€ 49.86EUR


Український ПЕН оголосив переможців третьої хвилі Норвезької програми стипендій

Український ПЕН оголосив переможців третьої хвилі Норвезької програми стипендій
Кожен з них отримає по 5 тисяч євро.

Український ПЕН оголосив 31 переможця третьої хвилі Норвезької програми стипендій для українських письменників і письменниць. Загалом на конкурс цьогоріч надійшла 441 заявка. Про це повідомила комунікаційна команда організації.

Розмір стипендії становитиме 5 тисяч євро (у гривневому еквіваленті). Результатом програми для стипендіатів і стипендіаток має стати книжка, опублікована в українському видавництві не пізніше, ніж 30 листопада 2028 року.

У 2026 році переможцями програми стали:

  • Адаманова Марія — автобіографічна історія-свідчення «Мій дім стоїть серед руїн» про виживання родини в заблокованому Маріуполі навесні 2022 року;
  • Андрусяк Іван — збірка казок для дітей «Казки кота Сковороди», у яких кіт Сковорода мандрує українськими світами й розмірковує про дорослішання, дружбу та виклики війни;
  • Аргірова Ганна — книжка репортажів «Давид проти Голіафа у війні ХХІ століття. Винаходити, щоби вижити» про українців, які створюють технології, що змінюють логіку сучасної війни;
  • Безпала Анна — історичний роман з робочою назвою «Доктор Маланчук просив його більше не шукати» про пошук ідентичності й дорослішання української молоді в діаспорі — у Берліні 1920-х і Копенгагені 1950-х;
  • Бітюков Гліб — збірка есеїв «Не закривайте ваші очі» — історії поранених, побратимів і медиків, які записав військовий медик і доповнив своїми малюнками;
  • Ботанова Катерина — збірка есеїв з робочою назвою «Мистецтво непорозуміння» про культурну історію України під час війни та пошук мови, якою про неї можна говорити;
  • Довгопол Наталія — роман у жанрі магічного реалізму «Перперуна» про колонізацію Криму Російською імперією та примусове виселення християн, зокрема, урумів і румеїв, наприкінці XVIII століття;
  • Жарікова Єлизавета — роман з робочою назвою «Ротація» про роту ТрО, яка відновлюється в тилу після важких втрат на фронті;
  • Захарченко Олена — дитяча фентезійна повість «Тіні таємних кімнат» — третя частина серії, у якій сучасний школяр і його предок-князь із XVI століття захищають Україну;
  • Казарін Павло — армійський щоденник «Країна чорних лебедів» про те, як фронт змінює людей, а війна — тил;
  • Калитко Катерина — збірка есеїв «Такі придурки, як ми» про покоління 35+, чия зріла дорослість збіглася з великою війною;
  • Ківа Ія — збірка есеїв «Серце цієї землі качає метал і б'ється» про Донеччину, окупацію та втрату дому;
  • Комаров Олександр — збірка новел «Непрямі сполучення» про травматичний досвід війни та способи його подолання, заснована на службі автора в ЗСУ;
  • Кряжич Ольга — роман «Люта» про п'ятдесятидворічну снайперку, яка повертається до окупованого Старобільська, щоб знищити колаборанта — свого однокласника;
  • Лавренішина Анастасія — гумористичний дитячий детектив з робочою назвою «Борщ і Булка» про розслідування зникнення світла й страв у країні Гамцямцям;
  • Логвиненко Аліна — збірка історій «Казки Каховського моря» про почуття звичайних людей на війні та спробу зберегти в собі людське;
  • Малігон Анна — поетична збірка «Чорний конверт» про війну, втрату дому та вимушену міграцію;
  • Марченко Мія — підліткове міське фентезі «Битва дерев» про хлопця, який рятує сестру в магічному світі київського Ботанічного саду;
  • Матвєєва Галина — збірка оповідань «Літачок "Харків"» про життя Харкова та харківців під час війни;
  • Моругін Сергій — психологічний роман із містичною інтригою з робочою назвою «Тамагочі» про київського підлітка, якого після влучання дрона в його дім поступово підкорює знайдене серед уламків тамагочі;
  • Перконос Катерина — збірка оповідань «Чи знаю я цю жінку?» про взаємини матерів і доньок під час війни;
  • Рокецький Юрій — документально-біографічна книга «Воплі Відоплясова. "Танці" на руїнах совка» про легендарний гурт і становлення українського рок-н-ролу;
  • Романдаш Анна — роман «Айзек на війні» про американця українського походження, який воював за Україну, і його подорож разом із далекою родичкою до місць загибелі побратимів;
  • Рудий Федір — збірка есеїв «Соняхи повертаються на Схід» (робоча назва) — зізнання в любові до Донеччини та її людей;
  • Сняданко Наталка — роман з робочою назвою «Непроявлені плівки спогадів» про те, як по-різному проживають війну українки за кордоном;
  • Стахівська Юлія — поетична книжка «Землемір» про дім, пам'ять і досвід війни, зокрема про вимушений виїзд із Бучі та повернення;
  • Стус Таня — дитяча повість із робочою назвою «Позивний Феяка» про дітей, які вигадують «фейські» дари людей довкола і мимоволі втягують у гру й дружбу ветерана;
  • Стяжкіна Олена — «Щоденник повномасштабної війни» (робоча назва) — свідчення та осмислення досвіду життя у війні в щоденниковій формі;
  • Танасишин Назар — трилер «Я коштую сімнадцять» про інспектора, який навчився не бачити, про співучасть кожного та ціну зручного мовчання, яку платять інші;
  • Чорногуз Ярина — книга есеїв «Дім на піску: про війну та самотність» про п'ятирічний досвід авторки як військовослужбовиці морської піхоти та письменниці;
  • Шторм Слава — двотомний роман «Hej, Sokoły! (Mój stepowy skowroneczku)», у якому історія польської родини ХХ століття переплітається з дружбою українського сержанта та польського волонтера на сучасній війні.

Заявки оцінювало журі, до складу якого ввійшли: філософ і президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко, журналістка і виконавча продюсерка «Радіо Культура» Ірина Славінська, письменник і журналіст Петро Яценко, поетка й есеїстка Ірина Старовойт, письменниця та літературна критикиня Ольга Купріян, журналістка та письменниця Марічка Паплаускайте, член Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури Бернард Мор, лінгвістка та перекладачка Оля Шамшур, поетка і перекладачка Ірина Шувалова.

Під час аналізу заявок вони враховували такі критерії: унікальність авторського стилю, соціальне та культурне значення запропонованої ідеї, здатність автора провести дослідження й опрацювати матеріали, необхідні для написання книжки. 

Нагадаємо, Норвезьку програму стипендій для українських письменників і письменниць запустили у 2024 році Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Український ПЕН. У 2024-му підтримку отримали 10 проєктів, а у 2025-му — 20 проєктів.

Програма має на меті підтримати проєкти українських письменників і журналістів та сприяти створенню нових текстів, які фіксують і осмислюють досвід російсько-української війни, яка триває з 2014 року.

Фото: Український ПЕН

LIKED THE ARTICLE? СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ? Help us do more for you! Допоможіть нам зробити для вас більше! Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні. Долучитись