Укриття від атак почали шкодити київським пам’ятникам: під ними виявили плісняву та рослини

У Києві частково демонтують тимчасові захисні конструкції на пам’ятках монументального мистецтва, встановлені після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це необхідно, щоб обстежити стан монументів і запобігти пошкодженням, які можуть виникати через тривале перебування під укриттями.

Про це розповіли в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА.

Як зазначається, на початку повномасштабної війни міські служби разом із волонтерами та благодійниками облаштували захисні конструкції на 18 пам’ятниках. Вони мали захистити монументи від вибухових хвиль та уламків під час російських атак.

За словами першого заступника директора Департаменту Сергія Сабурова, під час однієї з атак таке риштування прийняло на себе удар і вберегло від пошкодженьвід пам’ятник Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській.

Однак тривале перебування під щільними або герметичними матеріалами за високої вологості та перепадів температур може негативно впливати на стан пам’яток.

Так, під час обстеження мармурового монумента княгині Ользі фахівці виявили плісняву, що утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті.

А на пам’ятнику Богдану Хмельницькому під захисним риштуванням проросли рослини. Їхнє коріння почало руйнувати структуру постаменту.

Крім того, через порушення природного мікроклімату та так званий парниковий ефект на бронзових елементах можуть з’являтися висоли й ознаки корозії.

Тому фахівці оцінюють не лише захисні властивості конструкцій, а й ризики, пов’язані з їх тривалим використанням.

Що буде із захисними конструкціями

Рішення щодо кожного монумента ухвалюють окремо — з урахуванням його технічного стану, наявних ризиків і безпекової ситуації. Залежно від результатів обстеження конструкції можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно.

У Департаменті наголошують, що універсального способу захисту пам’яток в умовах війни немає. Тому всі зміни проводять після аналізу та консультацій з експертами.

Паралельно Київ працює над цифровою фіксацією культурної спадщини. Зокрема, 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри дають змогу створити документацію пам’яток. Вона може стати науковою основою для реставрації або відновлення об’єктів у разі пошкодження.

За даними Департаменту, досвід Києва із захисту монументів під час регулярних повітряних атак привертає увагу міжнародної професійної спільноти.

Нагадаємо, в перші дні повномасштабного вторгнення російських окупантів у Києві захистили низку пам’яток культурної спадщини, зокрема, пам’ятники засновникам Києва, Тарасу Шевченку, княгині Ользі, Лесі Українці, а також унікальні вітражі Київського фунікулеру.

Нещодавно пам’ятники почали звільняти від захисних конструкцій. Так, у червні зняли «укриття» з пам’ятника засновникам Києва на Майдані Незалежності та пам’ятників княгині Ользі та просвітителям Кирилу і Мефодію на Михайлівській площі. Наприкінці липня звільнили від захисних риштувань пам’ятник Миколі Лисенку біля Нацопери.