Вчені класифікували планети Чумацького Шляху на дві «родини»
Астрономи з’ясували, що планетарні системи Чумацького Шляху можна розділити на дві основні «родини» залежно від характеристик їхніх зірок-господарів. Це відкриття допомагає зрозуміти, як формуються та еволюціонують планети, і може вказати, де шукати потенційно придатні для життя світи.
Дві «генетичні лінії» планетарних систем
Дослідники, очолювані Італійським національним інститутом астрофізики (INAF), проаналізували дані про 300 найкраще вивчених багатопланетних систем Чумацького Шляху. Вони виявили, що планети та їхні зірки мають «генетичний зв’язок», який визначає не лише їхню початкову конфігурацію, але й подальшу долю системи.
Перша «родина» включає широкі, масивні системи, загальна маса яких у 2-10 разів перевищує масу Сонячної системи. Планети в цих системах обертаються навколо зірок, масивніших за Сонце, з нижчою концентрацією важких елементів (званих астрономами «металами»).
Друга «родина» складається з більш компактних і менш масивних систем. Планети тут мають порівнянні маси та розміри, утворюючи конфігурацію «горошини в стручку». Вони обертаються навколо зірок, схожих на Сонце або менших, з орбітами, значно ближчими до зірки, ніж Меркурій до Сонця.
Відмінності в еволюції
Одним із ключових «генів», які допомогли розрізнити ці родини, є відхилення орбіт планет від єдиної площини. Це свідчить про бурхливу гравітаційну історію, спричинену зіткненнями та викидами планет. Такі події були більш поширеними в першій «родині» систем, але значно рідшими в другій.
Дослідники пов’язують ці відмінності з властивостями батьківської зірки. Різні характеристики зірок впливають на формування планет та визначають, чи буде система стабільною, чи переживатиме фази нестабільності та зіткнень. Це допоможе в майбутньому визначати, які екзопланетні системи мають вищий потенціал для розвитку життя.
Виявлені розбіжності між системами не є просто артефактом обмежень сучасних спостережних технік, а відображають глибинні структурні відмінності. Симуляції показали, що масивні системи, ймовірно, народжуються нестабільними через надлишок матеріалу, що призводить до утворення надто великих планет і дестабілізації системи.
Джерело: HiTech
Поділитися