Від мобільності до спільних проєктів: як «Запорізька політехніка» використовує можливості Erasmus+

15 жовтня в Національному університеті «Запорізька політехніка» відбувся Erasmus Days – захід, присвячений досвіду університету в реалізації програми Європейського Союзу Erasmus+. Подія об’єднала понад 200 учасників у змішаному форматі – представників університетської спільноти, учасників міжнародних проєктів, освітян і партнерів. 

Сьогодні університет використовує можливості Erasmus+ не лише для академічної мобільності студентів і працівників, а й для реалізації міжнародних проєктів. Вони стосуються цифровізації управління, оновлення освітніх програм, сталого розвитку та спорту.

Про ці напрями роботи та проєкти, які нині реалізують у межах Erasmus+, розповіли під час Erasmus Days.

Міжнародна співпраця – частина стратегії розвитку університету

Участь у програмі Erasmus+ дає університету можливість не лише зміцнювати партнерські зв’язки з провідними європейськими закладами вищої освіти, а й реалізовувати міжнародні проєкти. Вони передбачають модернізацію освітніх програм, оновлення лабораторій, упровадження сучасних методик викладання, розвиток інклюзивності та сталого розвитку, а також посилення співпраці з бізнесом.

Ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта зазначив: «Програма Erasmus+ – важлива складова стратегічного розвитку “Запорізької політехніки”. Вона дає можливість інтегрувати європейські підходи в освітній процес, знаходити нових партнерів і розвивати співпрацю, яка триває вже багато років та має велику цінність для нашого університету. Міжнародна співпраця починається з ініціативи окремої людини, з ідеї, професійного контакту та готовності працювати разом. Але саме університет створює умови, у яких такі ініціативи можуть ставати успішними проєктами».

Менеджер напряму Жан Моне Національного Еразмус+ офісу в Україні Петро Крайнік наголосив на загальноєвропейському значенні ініціативи та її актуальності для України.

«Цього року Erasmus Days проходять під гаслом “Навчаємося та зростаємо: компетентності для майбутнього”. Ми усвідомлюємо, наскільки важливими є формування та розвиток навичок і вмінь. Саме навички стають основою інновацій, рушійною силою стійкості та конкурентоспроможності України. Програма Erasmus+ надає можливості для розвитку таких навичок і формування нашого спільного європейського майбутнього», – зазначив Крайнік.

Він також відзначив стійкість українських освітян і наголосив на важливості підтримки руху України до членства в Європейському Союзі.

Основні напрями Erasmus+ та реальні можливості для студентів і викладачів

Один із найвідоміших напрямів Erasmus+ – академічна мобільність. Вона передбачає навчання та стажування студентів, професійний розвиток викладачів та інші формати міжнародного обміну.

Як пояснила керівниця Центру інтернаціоналізації та міжнародного співробітництва «Запорізької політехніки» Аліна Казурова, тривалість і формат мобільності можуть відрізнятися – від семестрового навчання до короткострокових програм, стажувань і викладацьких візитів.

Для студентів це можливість навчатися в іншій освітній системі, поглиблювати професійні знання та здобувати досвід роботи в міжнародному середовищі. Викладачі можуть обмінюватися методиками, розвивати наукові й освітні контакти.

«Erasmus+ – це не просто поїздка за кордон. Це нові знання, професійний розвиток, міжнародні контакти та досвід, який може стати важливим кроком у професійному зростанні», – наголосила Казурова.

«Запорізька політехніка» вже має низку міжінституційних угод із закордонними партнерами, зокрема університетами та закладами освіти Бельгії, Німеччини, Швеції, Іспанії та інших країн. Конкретні умови мобільності залежать від відповідної угоди та проєкту.

Є й практичні результати. Навесні студенти машинобудівного факультету та факультету комп’ютерних наук і технологій проходили семестрове навчання в Католицькому університеті Льовена. Там вони вивчали окремі компоненти освітніх програм, працювали над проєктами та презентували результати своєї роботи.

Для працівників університету доступні інші формати мобільності. Зокрема, доцентки Олена Назарова та Олена Строгляк торік взяли участь у тренінговій і викладацькій мобільності в Політехнічному інституті Порту в Португалії. Окрім стажування та викладання за фахом, вони долучилися до Erasmus+ International Staff Week, що проходив у приймаючому закладі.

«Міжнародна мобільність – це реальна можливість, якою вже користуються студенти та співробітники нашого університету», – підсумувала Казурова.

Інший масштабний напрям програми – проєкти співпраці між організаціями та установами. Їхніми результатами можуть бути нові освітні програми й навчальні курси, розбудова потенціалу закладів освіти та створення довгострокових міжнародних партнерств.

Окремий напрям Erasmus+ – Жан Моне. Він спрямований на викладання, дослідження та поширення знань про Європейський Союз, європейську інтеграцію, політики та цінності ЄС.

SEDWU: менше паперової роботи – більше цифрового управління

Один із проєктів, представлений під час Erasmus Days, – SEDWU. Його мета – розробити систему електронного документообігу для університетів.

Як розповів проректор з перспективного розвитку Руслан Куликовський, проєкт має сприяти інституційному вдосконаленню та посиленню автономності університетів, а також підтримувати євроінтеграцію. Наразі команда працює над вимогами до майбутнього цифрового продукту, який має оптимізувати значну частину паперових процесів.

«У нас дуже багато паперової роботи й вимог до викладачів. Тому потрібно максимально оптимізувати ці процеси та зменшити навантаження», – розповів Куликовський.

Окрему увагу приділять інклюзивності.

До консорціуму SEDWU входять 11 учасників: університети Литви, Німеччини та Польщі, сім українських університетів і промисловий партнер – представник ІТ-кластеру. Координує проєкт Львівський національний університет імені Івана Франка. «Запорізька політехніка» відповідає за третій робочий пакет – розроблення функціональних вимог та архітектури майбутньої системи.

Оскільки університети-учасники використовують різні системи документообігу, команда аналізує наявні рішення в українських та європейських закладах освіти. Це має допомогти створити систему, яка відповідатиме сучасним вимогам у сфері безпеки та кібербезпеки, а також українському та європейському законодавству.

Проєкт триватиме до 2028 року.

ISDEGO: сталий транспорт як частина нової освіти

Ще один проєкт – ISDEGO – присвячений інтеграції цілей сталого розвитку в освітні програми підготовки бакалаврів за напрямом транспортних технологій.

У центрі уваги – ціль сталого розвитку №11, яка передбачає створення сталих міст і громад. Транспорт є важливою складовою цього процесу, тому партнери працюють над оновленням освітніх програм і підготовкою фахівців, здатних відповідати на сучасні виклики у цій сфері.

Консорціум об’єднує 10 закладів освіти: чотири європейські партнери з Польщі, Німеччини, Румунії та Італії, чотири українські університети та два заклади з Молдови. Координує проєкт Морський університет у Щецині, а співкоординатором з українського боку є Національний транспортний університет.

У межах ISDEGO планують розробити чотири нові освітні компоненти та інтегрувати їх у програми закладів-учасників. «Запорізька політехніка» відповідає за робочий пакет, пов’язаний зі стажуваннями студентів і викладачів у європейських університетах.

Цю частину роботи вже завершено: 12 студентів пройшли стажування в європейських закладах освіти, ще вісім викладачів – науково-педагогічне стажування.

Проєкт триватиме до 2027 року, його бюджет становить близько 500 тисяч євро.

До консорціуму «Запорізька політехніка» долучилася завдяки тривалим науковим і професійним зв’язкам із Національним транспортним університетом. За словами Олексія Кузькіна, ISDEGO демонструє, як попередня співпраця може стати основою для нових міжнародних ініціатив.

CC4C: «Запорізька політехніка» розвиває міжнародну співпрацю у спорті

Новим напрямом для «Запорізької політехніки» стала участь у міжнародному проєкті Creating Champions for Change (CC4C) – першому проєкті університету у сфері спорту, який реалізують у межах Erasmus+.

Як розповів завідувач кафедри управління фізичною культурою та спортом Василь Мазін, проєкт стартував у грудні 2025 року і триватиме до листопада 2027-го. Його загальний бюджет становить 200 тисяч євро, з яких близько 50 тисяч припадає на «Запорізьку політехніку». Основна мета CC4C – протидія гендерному насильству у футболі.

До консорціуму входять спортивний клуб «Црвена Звезда» із Сербії, футбольний клуб АЕК із Греції, громадська організація GOALS з Вірменії та «Запорізька політехніка».

Університет відповідає за дослідницький напрям. Команда вивчає спортивне середовище у чотирьох країнах, аналізує прояви насильства та їхній гендерний аспект, а також розробляє методичні рекомендації для тренерів, адміністраторів команд і спортсменів.

Для цього вже проводили опитування, фокус-групи та інтерв’ю зі спортсменами й тренерами. Наступним етапом стане підготовка рекомендацій щодо створення безпечнішого спортивного середовища та навчання тренерів і спортсменів.

Для університету CC4C – це не лише новий тематичний напрям. За словами Мазіна, участь у міжнародному консорціумі дає викладачам можливість проводити дослідження, долучатися до міжнародних наукових і спортивних мереж та обмінюватися досвідом. У перспективі ці контакти можуть стати основою для спільних наукових публікацій і нових міжнародних проєктів.

Під час заходу також розповіли про нові міжнародні проєкти «Запорізької політехніки», до реалізації яких університет долучився у 2026 році. Детальніше про них – в окремому матеріалі «Першого Запорізького».

Текст – Олександр Носок

Erasmus+ для українських студентів: як знайти програму обміну та подати заявку

Oтримуйте нoвини швидше з дoпoмoгoю нaшoгo Telegram-кaнaлa: https://t.me/onenews_zp

Підписуйтесь нa «Перший Зaпoрізький» в Instagram!