Вийти з орбіти Маска: скільки коштують альтернативи Starlink для України

Після удару по Кримському мосту Україна продемонструвала здатність виконувати такі завдання без Starlink і Starshield. Український офіцер, якого цитує The Times, заявив, що військові використали власні канали зв'язку та безпілотники для ретрансляції відеосигналу. Яка саме система забезпечувала обмін даними, він не розкрив.
Для України це питання давно вийшло за межі вибору інтернету. Коли зв'язок залежить від дозволених територій, умов контракту й рішень за кордоном, навіть оплачений термінал може не забезпечити потрібної військовим можливості. Проте заміна оператора також має свою ціну: нові антени, дорожчий трафік, випробування та окремі домовленості про застосування.
Dilo проаналізувало, скільки коштують Starlink та його конкуренти, які альтернативи вже доступні Україні та чому супутникова незалежність починається з резервного каналу, а не з масової заміни антен.
Коли оплачений зв'язок не гарантує виконання завдання
У листопаді директорка української оборонної компанії Fire Point Ірина Терех розповіла Breaking Defense, що компанія знайшла спосіб частково компенсувати обмеження Starshield. Однак, за її оцінкою, він забезпечує лише від 15% до 20% можливостей основної системи й поступається їй за ціною та здатністю масштабуватися. Технічних подробиць Терех не розкрила.
Це оцінка конкретного виробника, а не вимірювання можливостей усіх українських альтернатив. Але вона добре пояснює проблему: створити зв'язок для окремої операції та забезпечити ним тисячі користувачів щодня — різні завдання.
Starlink і Starshield при цьому варто розрізняти. Перший є комерційним сервісом SpaceX. Другий компанія описує як систему для державних потреб, зокрема захищеного зв'язку та завдань національної безпеки. Його умови не зводяться до звичайної абонплати.
Український контракт зі США на доступ до Starshield завершується в середині 2027 року. Як повідомляло Reuters, тимчасовий повірений України у Вашингтоні Денис Сієнік закликав завчасно почати переговори про його продовження. Вартість угоди публічно не розкрили. Однак домовлятися потрібно й про надійність доступу.
Напередодні Зеленський повідомив, що обмеження зберігаються, тоді як Маск заперечив навмисне сповільнення Starshield та заявив, що систему контролює американський уряд. Американські сенатори Джин Шахін і Кріс Кунс 13 листопада зажадали зберегти документи та листування, пов'язані з українським доступом до обох систем.
Проблема безпосередньо стосується військових дронів. На безпілотник встановлюють супутниковий термінал, через який оператор може отримувати відео й надсилати команди. У районах дії обмежень цей канал перестає працювати, коли дрон із терміналом розганяється понад 161 км/год, за повідомленнями українських військових. Це поріг швидкості польоту апарата, за якої йому доступний супутниковий зв'язок. Зеленський повідомляв про такий ліміт на тимчасово окупованих територіях і пояснював, що він заважає застосовувати українські дрони для перехоплення реактивних "Шахедів": виконання цих завдань потребує високої швидкості зі збереженням зв'язку.
Скільки коштує зв'язок на землі
Найпрозоріша частина рахунку — комерційні тарифи. В Україні їх, зокрема, публікує авторизований продавець послуг Starlink "Київстар". Після листопадового оновлення пакет Business зі 100 ГБ пріоритетного трафіку коштує приблизно 2,5 тис. грн на місяць.
Для порівняння Dilo зібрало кілька відкритих пропозицій. Це різні класи послуг: таблиця показує доступні ціни та їхні обмеження.

Українські ціни в таблиці включають ПДВ. "Київстар" розрахував гривневі суми за курсом НБУ на 15 жовтня 2026 року й попереджає про можливе коригування на дату рахунку. Іноземні пропозиції наведені у валюті продавця без припущень про українські податки, доставку та дозволене військове застосування.
Рік обслуговування одного підключення Starlink зі 100 ГБ за наведеним тарифом коштує близько 29,8 тис. грн, із 500 ГБ — 57,6 тис. грн. Це розрахунок за незмінної щомісячної ціни, без обладнання, монтажу та резервного живлення.
Важлива й поведінка сервісу після вичерпання пакета. У зазначених тарифах Starlink доступ залишається, але швидкість знижується до 1 Мбіт/с на приймання та 0,5 Мбіт/с на передавання. Для повідомлень цього може вистачати, для кількох відеопотоків — уже ні.
Ці суми також не є тарифами Starshield. Без підтверджених даних про склад його українського контракту неможливо коректно визначити військову ціну одного термінала або порівняти її з цивільною підпискою.
OneWeb уже поруч. Чому всі ще не перейшли
Найближчою за принципом роботи альтернативою є OneWeb, що належить європейській групі Eutelsat. Як і Starlink, система використовує супутники на низькій орбіті, що дозволяє передавати великі обсяги даних із відносно невеликою затримкою.
Це вже діючий варіант для України. Eutelsat у фінансовій звітності згадує послуги низькоорбітального зв'язку, надані в Україні. Українські постачальники також пропонують обладнання OneWeb для стаціонарного та мобільного використання.
Але перейти до іншого оператора так само легко, як змінити SIM-картку, не вийде. Потрібні сумісний термінал, підключення через партнера та погоджена послуга для конкретної території й завдання.
Вартість обладнання може стати першим відчутним бар'єром. Наприклад, американський Satellite Phone Store виставляє стаціонарний комплект Intellian OW70L за $13 200. Разом із річною підпискою за $300 на місяць така комплектація дає $16 800 за перший рік. При цьому розрахунок стосується лише пропозиції, що діє в Північній Америці, та не включає українські витрати на ввезення, встановлення чи додаткове оснащення.
Втім, він показує, чому міграція потребує капітальних вкладень. Для багатьох нинішніх користувачів антена Starlink уже придбана. Альтернативне обладнання доведеться оплачувати додатково, навіть якщо новий оператор запропонує прийнятну абонплату.
Військові термінали OneWeb також розвиваються. У лютому Eutelsat та Intellian представили переносний комплект для військових користувачів. Проте переносний комплект для наземної групи та обладнання для швидкісного безпілотника мають різні вимоги. Наявність одного не гарантує готовності іншого.
Дешевший тариф може означати зовсім інший зв'язок
KA-SAT — телекомунікаційний супутник, через який українська "Датагруп" надає доступ до інтернету. Він працює приблизно за 36 тис. км над Землею та може забезпечувати резервний зв'язок для офісів, виробництв й інших стаціонарних об'єктів.
Однак сигналу доводиться долати значно більшу відстань, ніж у мережах із низькоорбітальними супутниками, тому відповідь надходить із більшою затримкою. Для електронної пошти чи передавання документів це зазвичай прийнятно, а для дистанційного керування технікою в реальному часі може стати суттєвою перешкодою.
У наведеному українському тарифі KA-SAT річна абонплата становить 33,6 тис. грн. Це більше за 29,8 тис. грн у розглянутому пакеті Starlink зі 100 ГБ, тоді як пріоритетного трафіку пропонують менше. Отже, на цьому конкретному порівнянні економії від заміни Starlink немає. Цінність KA-SAT може полягати в резервуванні через іншу мережу.
Iridium вирішує інше завдання. Пристрій GO! exec передає дані зі швидкістю до 88 кбіт/с, за характеристиками виробника. Його можливості корисні для голосових дзвінків, повідомлень і невеликих файлів, але далекі від звичного широкосмугового інтернету. Підписка за $109 містить лише 25 МБ. Додатковий мегабайт у цій пропозиції продавця коштує $6,50, а мінімальний строк договору становить рік. Тому невисока на перший погляд абонплата нічого не говорить про вартість передавання великих обсягів даних.
У результаті на ринку є кілька видів резерву. Один дозволяє продовжувати роботу офісу, другий — зберегти голосовий контакт, третій може підтримувати складніші мобільні завдання.
Що насправді доводить історія з Кримським мостом
СБУ повідомила 17 листопада про ураження Кримського мосту. Розповідь офіцера, опублікована The Times, додала до військового результату історію про зв'язок. Операція, за словами військового, продемонструвала можливість діяти без американських систем Starlink і Starshield.
Однак із наведеного опису не випливає, що Україна просто підключила інший супутниковий сервіс. Ретрансляція через безпілотники може бути частиною іншої побудови зв'язку. Оператор, обладнання, пропускна здатність і вартість застосованого рішення публічно не розкриті.
Так само варто розрізняти отримання розвідувальних даних, визначення координат та передавання команд або відео. Ці функції можуть забезпечувати різні засоби. Точність удару сама по собі не встановлює, який канал використовували для кожної з них.
Тому версії про конкретний іноземний супутник або літак, який нібито забезпечував наведення, потребують окремих доказів. Наскільки дорого відтворювати таку можливість регулярно, залишається відкритим питанням.
Хто платитиме за запасний канал
Рахунок за супутниковий зв'язок України розподілений між державою, партнерами, бізнесом і приватними користувачами. Відповідно, відключення одного джерела фінансування та обмеження певної військової функції — різні ризики.
Масштаб витрат партнерів ілюструє офіційна відповідь польського уряду парламенту. За 2022–2024 роки Польща спрямувала майже 323 млн злотих на закупівлю терміналів і послуги Starlink для України. Для переходу на іншу систему до абонплати доведеться додати обладнання, монтаж, живлення, навчання, обслуговування та період паралельної роботи двох мереж.
Якщо важливий гарантований канал, потрібно також оплачувати відповідний рівень послуги. Рекламне "до 100 Мбіт/с" не означає, що вся ця швидкість буде зарезервована за одним замовником. Окрема стаття витрат — випробування. Для військового замовника мають значення передавання даних у потрібних умовах, затримка, стійкість обладнання й дозволені режими роботи. Звичайний договір на інтернет не дає автоматичної відповіді на ці питання.
Другий оператор також не усуває всіх загроз. У травні 2022 року ЄС офіційно поклав на Росію відповідальність за кібератаку на KA-SAT, яка спричинила перебої в Україні та країнах Європи у перші місяці повномасштабного вторгнення. Отже, резервування потребує перевірки всього ланцюга — від термінала до наземної інфраструктури та керування мережею.На яку незалежність можна розраховувати
Нові конкуренти поступово розширюватимуть вибір. Amazon планує нарощувати комерційне розгортання Amazon Leo. Європейський напрям виглядає перспективним для державних потреб. GOVSATCOM об'єднує доступні урядові супутникові потужності, а IRIS² має розширити європейський захищений зв'язок. Водночас Єврокомісія говорить про майбутній доступ України, а не про вже доступну універсальну послугу за відкритим тарифом.
Власне українське угруповання дало б більше контролю над системою. Проте воно потребує значних інвестицій і часу. Як раніше аналізувало Dilo на прикладі OBRIA, запуск демонстраційного апарата є лише початком шляху до мережі, здатної регулярно обслуговувати користувачів.
Станом на листопад 2026 року відкриті ціни не підтверджують, що повна заміна Starlink заощадить Україні гроші. Для розглянутого стаціонарного підключення KA-SAT виходить дорожчим за абонплатою. OneWeb потребує окремої української пропозиції та нового обладнання. Iridium забезпечує корисний резерв для обмеженого обміну даними, але не замінює широкосмуговий канал. Рівноцінну за масштабом, ціною та дозволеними військовими функціями заміну Starshield публічно не продемонстровано.
Найобґрунтованіше рішення на найближчий час — оплачувати альтернативні канали там, де втрата зв'язку має найбільші наслідки, і поступово збільшувати їхню частку після випробувань. Це додаткові витрати, які купують можливість продовжувати роботу під час збою або обмеження основної системи.
Історія з Кримським мостом показує, чому такий резерв потрібен. Наступний крок — забезпечити його доступність щодня. Саме за цю можливість Україні та партнерам доведеться домовлятися й платити у 2027 році.