Віткофф і Кушнер після Абу-Дабі прилетіли до Москви. Чому цей візит може мати ключове значення

Для російського диктатора володимира путіна ніколи не йшлося лише про Україну, і у Вашингтоні тепер це усвідомлюють. Це добре для Європи, але водночас і потенційно лякаюче. Про це пише Politico, аналізуючи дводенні переговори в Абу-Дабі та прагнення Вашингтона бачити європейців на наступних раундах, передає NV.
Видання зазначає, що спецпосланець президента США Джаред Кушнер, з’явившись у залі для брифінгів, щоб оголосити підсумки дводенних переговорів між країною-агресором Росією та Україною, навіть не намагався приховати, наскільки складними вони були.
«Реальність така, що зараз між сторонами немає довіри», — сказав він, констатувавши, що «відбулися досить складні дискусії».
За словами учасників переговорів, обидві сторони обговорили всі найскладніші теми, зокрема й найскладнішу — територіальну, — та відстоювали свої цілі.
Видання також звертає увагу на зміну настроїв під час переговорів. Так, у вівторок, коли переговори тривали чотири з половиною години, офіційні особи назвали їх «конструктивними». Однак у середу, після двох годин дискусій, вони охарактеризували їх як «нейтральні».
Утім, як підкреслює Politico, з українського боку мало хто вірив, що переговори стануть проривом. Найгучнішою новиною стало оголошення про запланований обмін полоненими, який, за словами Кушнера, стане наймасштабнішим за час війни. Однак узгодити навіть остаточні цифри не вдалося.
Спецпосланець президента США дав зрозуміти, що домовленість залежатиме від схвалення володимира путіна, і він має намір отримати його під час візиту до Москви.
Говорячи про майбутній візит до російської столиці разом з іншим посланцем президента США Стівом Віткоффом, він зазначив, що зустрінеться з путіним, «щоб обговорити те, про що ми говорили сьогодні, і спробувати досягти більшого прогресу в деяких питаннях».
За словами українських переговірників, «суворі директиви» з Москви обмежували можливості їхніх російських колег щодо досягнення домовленостей, що зробило переговори ще складнішими.
Поїздка спецпредставників президента США Дональда Трампа до Москви має ключове значення. За словами Джареда Кушнера, ще одна важлива мета розмови з путіним — переконати його допустити Європу до наступного раунду переговорів. Він висловив сподівання, що цього вдасться досягти і тоді «ми зможемо досягти значно більшого прогресу».
Після цього американці вирушать до Дубліна, щоб зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона прагне якнайшвидше визначити дату наступних переговорів, сподіваючись досягти домовленості до кінця року, тоді як Росія посилює удари по українській енергосистемі та енергетичних об’єктах, а зима наближається.
Politico наголошує, що найсуттєвішим зрушенням останніх днів стала зміна позиції США. Відтоді як Трамп повернувся до влади, Київ і Брюссель намагаються переконати Вашингтон серйозніше ставитися до їхніх аргументів. Схоже, що для європейських союзників України така наполегливість принесла свої плоди.
Кушнер і Віткофф тепер домагаються того, щоб європейці долучилися до наступного раунду переговорів і змогли розпочати обговорення однієї з найважливіших для Путіна тем — відносин із НАТО та майбутньої системи європейської безпеки.
Джаред Кушнер наголосив на необхідності участі європейців у переговорах. Він також повідомив, що Путіну та його команді неодноразово казали: єдиний спосіб досягти результату — це заручитися підтримкою європейців.
За словами українських переговірників, позиція Москви почала пом’якшуватися лише після того, як США почали обговорювати повоєнне врегулювання для обох сторін.
Видання звертає увагу на те, що ставлення американців змінилося і щодо України. Кушнер хвалить українських переговірників та їхні «величезні зусилля» в Абу-Дабі.
Аналізуючи потенційні переговори за участю європейців, Politico зазначає, що Європі варто мудро обрати своїх представників.
Видання також наголошує, що європейці опиняться в самому епіцентрі найнебезпечніших переговорів у новітній історії континенту.
Ключове питання полягає в тому, наскільки тісно дискусії про зміну системи континентальної безпеки — фундаментом якої є НАТО — будуть пов’язані з мирними переговорами щодо України, пише Politico.
Європейці домагаються того, щоб Україна отримала максимально сильні гарантії безпеки для запобігання новому нападу з боку Росії після завершення війни. Водночас Вашингтон прагне розглянути ідею колективного захисту, подібного до того, що діє в НАТО, і яка могла б передбачати участь самого Альянсу як гаранта.
За словами представників європейських столиць, вирішальне значення матиме послідовність цих переговорів. Європа готова обговорювати ширшу систему безпеки континенту, щоб розвіяти побоювання Москви, але паралельно з мирним процесом щодо України. Там не бажають погоджуватися на будь-які масштабні реформи до припинення війни.
Politico також зазначає, що дехто в Європі ставиться до цього насторожено. Німецькі посадовці, які беруть участь у переговорах в Абу-Дабі, розцінюють цей процес радше як «російську пастку», покликану створити хибне враження, ніби Москва готова до укладення миру, повідомило виданню анонімне джерело — один із німецьких чиновників, обізнаних із перебігом переговорів. Європейці, за його словами, «просто намагаються все це пережити».
Уранці в четвер, 12 листопада, спеціальні посланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер прибули до Москви.
Переговори в Абу-Дабі
11 листопада в Абу-Дабі завершився другий день переговорів за участі України, США та держави-агресора РФ.
Окремо було проведено переговори між делегаціями України, США, представниками НАТО, Єврокомісії, Британії, Німеччини, Франції та Італії, росіяни в них участі не брали. У спільній заяві всі учасники цих переговорів з європейцями наголосили, що «будь-які майбутні домовленості повинні поважати суверенітет, територіальну цілісність і право на самостійне прийняття рішень, а також передбачати надійні гарантії безпеки для України».
За підсумками переговорів спецпредставники США Стівен Віткофф та Джаред Кушнер 12 листопада матимуть зустріч із Володимиром Путіним у Москві, а опісля вирушать до Дубліна, де мають намір зустрітися з українським президентом Володимиром Зеленським.
За даними ЗМІ, сторони обговорили гарантії безпеки, вимоги Москви та майбутнє України після війни. Зеленський також повідомив, що під час переговорів обговорювався масштабний обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000 або 1500 на 1500.
Голова фракції Слуга народу Давид Арахамія, який був у складі української делегації, назвав раунд переговорів 11 листопада «одним із найважчих». За його словами, представники держави-агресора РФ прийшли «з дуже жорсткими директивами, тому було вкрай складно пом’якшити дискусію».
Видання The Telegraph повідомило, що Україна відхилила ідею США щодо перегляду адміністративних меж своїх регіонів, спрямовану на розблокування мирних переговорів з Росією. Раніше The Economist повідомляв, що американські переговорники пропонують змінити межі Донецької та Луганської областей для завершення війни — мовляв, щоб Путін міг заявити про свою «перемогу» та захоплення Донбасу.
Раніше ми повідомляли: Війна обірвала життя Героя з Білгород-Дністровщини Романа Пустовалова