Вулицями їздить велосипед без людини: як працює незвичайний винахід студентів

Десятеро студентів бакалаврату з факультету машинобудування Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (ETH Zurich) зібрали робочий прототип безпілотного електровелосипеда AutoBike. Від перших креслень до готового зразка команда працювала близько дев’яти місяців у межах річного університетського проєкту. Робота велася на базі лабораторії Autonomous Systems Lab під керівництвом професора Роланда Зігварта, а про самі результати у жовтні 2026 року розповіли пресслужба вишу, офіційний сайт розробки та профільне видання PiataAuto.

Головна ідея винаходу зовсім не в тому, щоб возити пасажирів, яким ліньки крутити педалі. Студенти вирішували суто практичну проблему міських сервісів велопрокату: у безпілотному режимі їхній велосипед сам, без людини в сідлі, переїжджає між станціями або приїжджає на виклик клієнта.

Навіщо велосипеду автопілот: головна проблема велопрокатів

На перший погляд, ідея прикрутити автопілот до транспорту, створеного для спорту й екологічних поїздок, здається дивною. Проте розробники пояснюють, що автономний режим працює лише як доповнення до звичайного керування і має розв'язати найбільшу логістичну проблему сучасного байкшерингу.

Зазвичай усе виглядає так: людина бере велосипед через мобільний застосунок, доїжджає куди їй треба і кидає транспорт у кінцевій точці маршруту. Дуже часто це якісь віддалені спальні райони, де попит мінімальний. У результаті десятки велосипедів днями простоюють на околицях без діла, тоді як на жвавих центральних станціях їх постійно не вистачає.

За підрахунками команди AutoBike, компанії велопрокату витрачають до половини (до 50%) усього свого операційного бюджету просто на те, щоб вручну збирати розкидані містом велосипеди і розвозити їх фургонами назад до популярних точок. Автопілот дозволяє двоколісному транспорту самотужки повертатися з глухих куточків туди, де на нього є попит. Ба більше, система підтримує функцію «автодоставки»: користувач десь на відшибі може викликати велосипед через додаток у смартфоні, і той сам прикотить під під'їзд.

Як влаштований AutoBike: лідар, стереокамера та додаткові колеса

Свій прототип молоді інженери побудували на базі звичайнісінької серійної рами міського електровелосипеда із швейцарської мережі прокату PubliBike. Усю додаткову електроніку сховали всередину або позаду рами так, щоб під час звичайної поїздки нічого не заважало водієві крутити педалі.

Судячи з технічного опису на сайті проєкту та даних від партнера розробки, компанії Hesai Technology, система тримається на чотирьох основних рішеннях:

• Сенсорний блок на кермі. Спереду закріпили 3D-лідар Hesai JT128 і стереокамеру. Вони безперервно сканують простір попереду, бачать бордюри, перешкоди та вчасно розпізнають пішоходів.

• Модуль AutoBox. Це компактний корпус на багажнику позаду, куди спакували акумулятор, усю електроніку та бортовий комп’ютер. Система на льоту обробляє картинку з камер і лідара та прокладає маршрут – фактично за тим самим принципом, що й автопілот у сучасних електромобілях.

• Автоматизовані приводи. Комп’ютер напряму керує поворотами керма, затискає гальма і регулює тягу штатного електромотора велосипеда.

• Система рівноваги AutoWheels. Щоб порожній велосипед не завалився на бік на старті чи під час повільного руху, знизу прилаштували два висувні бічні коліщатка – дуже схожі на ті, які ставлять на дитячі велосипеди. Коли за кермо сідає людина, механізм ховає ці колеса вгору, а щойно вмикається безпілотний режим – опускає їх на асфальт для надійної опори.

Як пройшли випробування і що буде далі

Компанія Hesai Technology, яка надала студентам свої сенсори, повідомила, що у фінальний день тестувань на території кампусу ETH Zurich прототип успішно впорався із завданням у 75% безпілотних заїздів. Під час показових виїздів велосипед без допомоги людини вчасно помічав перехожих на доріжках, сам прораховував, як їх безпечно оминути, і доїжджав до заданої точки на карті.

Утім, самі автори проєкту наголошують, що поки що AutoBike – це лише робочий концепт (proof-of-concept), який ганяли в тепличних і контрольованих умовах університетського містечка. Про те, коли такі велосипеди зможуть виїхати на реальні міські вулиці з щільним автомобільним трафіком, говорити ще зарано. Так само розробники поки не беруться рахувати, у скільки обійдеться масове переобладнання комерційних парків велопрокату чи шерингових електросамокатів – попереду ще чимало інженерної роботи та нових випробувань.