«Мамина хустка»: в Олександрівці відбулася акція підтримки родин зниклих і полонених

04-05-2026 16:33
news-image

2 травня в Олександрівці відбулася акція підтримки родин зниклих безвісти та військовополонених – щемка і водночас сильна. Вона пройшла під символічною назвою «Маминої хустки два крила» — як нагадування про те, що саме з матері починається життя, і саме вона тримає його, береже, шукає, не відпускає навіть тоді, коли між нею і дитиною — відстань і невідомість. У цьому чеканні є щось незриме, але дуже міцне — зв’язок, який не розірвати.

Про це Першій електронній газеті розповіла співорганізаторка акції і членкиня ГО «Пріоритет» Тетяна Бондаренко.

З її слів, центральним образом акції стала інсталяція «Мамина хустка». Її два крила ніби обіймали рідного захисника — там, де він є, і там, де його чекають. Легка тканина колихалася на вітрі, але в цьому русі відчувалася сила оберегу, який не підвладний ні часу, ні відстані. Біля неї зупинялися, мовчали, торкалися — як до чогось дуже особистого. А поруч – кітелі, черевики, портрети тих, хто пішов захищати родини, і зник безвісти, і тріпотіли на вітрі прапори в такт з полум’ям свічок.

6b9a3da7 2de1 4f1f 8be6 1c8a3cdd7448

8162647a 6d24 4ac8 a9b3 521e99e8ca23

А над Алеєю Надії здійнявся в небо синьо-чорний прапор як знак, що Олександрівка обов’язково дочекається своїх Героїв!

Зі слів і тиші складалася ця зустріч. Лунали виступи — представників влади, фахівців служб підтримки, тих, хто працює поруч із родинами. Але найважливішими були голоси самих родин. Простими словами вони говорили про те, чим живуть щодня: чеканням, вірою, надією, яку не можна втратити.

41eab965 cada 4eff 973b 86ab0bb0a7d2

65169961 1d8d 4dd9 9409 5fc8968bcbf5

2b49b601 65f4 4efa 9383 e78abd5d09bc

«Між словами звучали пісні. Живі, справжні, такі, що торкають не гучністю, а щирістю. Зворушливим моментом стала прем’єра пісні «Материнська молитва» — про силу, якій немає рівних. Бо немає в світі сили, дужчої за мамину любов. Вона знаходить, кличе, веде — навіть тоді, коли здається, що дорога втрачена.

Під час акції створили інсталяцію «Серце надії». Люди запалювали свічки — кожен за свого. Маленькі вогники складалися у велике серце. Живий вогонь — як символ душі, що не згасає, як знак віри у повернення. У тиші цього світла було більше, ніж у словах.

Після цього учасники рушили ходою центральною вулицею Незалежності. У руках — прапори, портрети, імена. Крок за кроком — як спільне свідчення: ми пам’ятаємо, ми шукаємо, ми чекаємо. До ходи долучалися люди, крокували військові, втирали сльози перехожі обабіч — і це було ще одне підтвердження: ця тема болить не лише родинам, вона об’єднує громаду.

Ця акція — про єднання. Про те, що чекання не має бути самотнім. Про те, що поруч є ті, хто розуміє і підтримує. І про те, що надія — жива.

Бо вони мають повернутися. Усі», — наголосила Тетяна Бондаренко.

2f208fa5 caf3 4183 a13c 06d87251a943

e209adf4 e7a6 42df 8e81 2d8bb71c5f2d

2d06e046 2711 4fcb 888b e65aab9ecc75

0be832ce dba5 491e ab00 cd3e46a72eb5

313ed3fc ae63 458a 8e11 253f56cbbc6e

399bff01 a107 4778 b843 16a4d1abee20

Галина Шевченко для Першої електронної газети
Фото автора та Олександрівської селищної ради.

Читайте також: Крила надії: у Малій Висці збирають кошти на інсталяцію в підтримку зниклих і полонених

Залишити коментар:

Источник: ПЕРША