Майно незаконно оформили на іншу особу — як власнику повернути його через суд
Власник майна, яке незаконно опинилося у володінні іншої особи, може вимагати його повернення через суд. Для цього застосовується віндикаційний позов. Якщо йдеться про нерухомість, рішення суду про її витребування також може стати підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно в особи, яка незаконно та без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Водночас якщо майно відчужила особа, яка не мала на це права, добросовісний набувач може набути право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України таке майно не може бути витребуване.
Коли майно можна витребувати навіть у добросовісного набувача
Однією з підстав для витребування майна у добросовісного набувача є ситуація, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій власник передав його у володіння, поза їхньою волею. Це передбачено пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України.
Для повернення такого майна власник може подати віндикаційний позов — вимогу про витребування свого майна з чужого незаконного володіння. Фактично це позов власника, який не володіє своїм майном, до особи, яка ним володіє, але не є власником.
Як роз’яснили у Міністерстві юстиції, такий позов застосовується у разі порушення правомочності володіння власника, коли майно вибуло з його володіння фізично або юридично.
Що означає фізичне та юридичне вибуття майна
Фізичне вибуття має місце, наприклад, коли майно було викрадене або загублене.
Юридичне вибуття можливе навіть тоді, коли саме майно фактично залишається у власника, однак право на нього зареєстроване за іншою особою.
Такий підхід викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року у справі № 752/13695/18.
Що відбувається після рішення суду
Якщо суд задовольняє вимогу про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, він витребує це майно на користь позивача, а не зобов’язує відповідача окремо повернути його власникові.
Таке рішення є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за позивачем на нерухомість, яка до цього була зареєстрована за відповідачем.
Це випливає, зокрема, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
Які документи потрібні для державної реєстрації
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися на підставі судового рішення, яке набрало законної сили та стосується набуття, зміни або припинення відповідних прав.
Крім того, пункт 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачає, що для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння подається відповідне рішення суду.
При цьому наявність зареєстрованого обтяження нерухомості, зокрема арешту, не є підставою для відмови у державній реєстрації, якщо вона проводиться на підставі судового рішення про витребування нерухомості з чужого незаконного володіння.
Як реєстратор перевіряє рішення суду
Закон передбачає, що реєстраційні дії на підставі судових рішень мають проводитися на основі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без окремої заяви заявника.
Водночас до запровадження такої інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться за зверненням заявника.
Державний реєстратор обов’язково перевіряє відомості про судове рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема його наявність, реквізити та відповідність документарній інформації.
Якщо рішення суду в реєстрі відсутнє, державний реєстратор запитує його належним чином засвідчену копію у відповідного суду. Направлення такого запиту є підставою для залишення заяви про державну реєстрацію речових прав без руху.
При цьому надсилання документів для державної реєстрації прав, у тому числі судових рішень, поштою законодавством не передбачено.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
