На Волині попрощалися з Героєм Валерієм Кікавським, який загинув два роки тому на Бахмутському напрямку

Турійська громада провела в останню дорогу свого сержанта Валерія Кікавського.

Майже два роки рідні жили між надією і невідомістю. Відтоді, як 17 липня 2024 року надійшло сповіщення, що після бойових дій на Бахмутському напрямку Валерій Кікавський зник безвісти, вони чекали на будь-яку звістку. Та найболючішу відповідь дала ДНК-експертиза, яка підтвердила загибель воїна, інформують у громаді.

Валерій Кікавський боронив Україну у складі штурмового полку «Скеля».

Живим коридором шани Турійщина зустріла Героя. Люди ставали навколішки, схиляли голови, віддаючи останню шану Захиснику, який повернувся до рідного краю на щиті.

Біля дому воїна в селі Новий Двір відбулося прощання. Рідні, друзі, односельці, представники громади, духовенство піднесли спільну молитву за душу сина України, нашого захисника Валерія.

Поховали воїна у селі Поляна – там, де він народився, де минули його дитячі роки, де живе мама і де знайшли свій останній земний спочинок його рідні.

Добрий, щирий, працьовитий, надійний, із золотими руками – саме таким його пам’ятатимуть усі, хто знав. У мирному житті Валерій, або як його усі звали по доброму Валік, працював листоношею, згодом – кочегаром і завгоспом у школі. Людина праці, яка завжди знаходила справу для своїх рук і була готова допомогти іншим. Найбільший біль нині переживають його дружина, діти, мама, брат і вся родина.

Під звуки Державного Гімну України громада востаннє віддала шану своєму землякові.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам'ять та незгасна слава Герою!