На Волині попрощалися з Героєм Валерієм Кікавським, який загинув два роки тому на Бахмутському напрямку
10-07-2026 12:18
Турійська громада провела в останню дорогу свого сержанта Валерія Кікавського.
Майже два роки рідні жили між надією і невідомістю. Відтоді, як 17 липня 2024 року надійшло сповіщення, що після бойових дій на Бахмутському напрямку Валерій Кікавський зник безвісти, вони чекали на будь-яку звістку. Та найболючішу відповідь дала ДНК-експертиза, яка підтвердила загибель воїна, інформують у громаді.
Валерій Кікавський боронив Україну у складі штурмового полку «Скеля».
Живим коридором шани Турійщина зустріла Героя. Люди ставали навколішки, схиляли голови, віддаючи останню шану Захиснику, який повернувся до рідного краю на щиті.
Біля дому воїна в селі Новий Двір відбулося прощання. Рідні, друзі, односельці, представники громади, духовенство піднесли спільну молитву за душу сина України, нашого захисника Валерія.
Поховали воїна у селі Поляна – там, де він народився, де минули його дитячі роки, де живе мама і де знайшли свій останній земний спочинок його рідні.
Добрий, щирий, працьовитий, надійний, із золотими руками – саме таким його пам’ятатимуть усі, хто знав. У мирному житті Валерій, або як його усі звали по доброму Валік, працював листоношею, згодом – кочегаром і завгоспом у школі. Людина праці, яка завжди знаходила справу для своїх рук і була готова допомогти іншим. Найбільший біль нині переживають його дружина, діти, мама, брат і вся родина.
Під звуки Державного Гімну України громада востаннє віддала шану своєму землякові.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам'ять та незгасна слава Герою!
Майже два роки рідні жили між надією і невідомістю. Відтоді, як 17 липня 2024 року надійшло сповіщення, що після бойових дій на Бахмутському напрямку Валерій Кікавський зник безвісти, вони чекали на будь-яку звістку. Та найболючішу відповідь дала ДНК-експертиза, яка підтвердила загибель воїна, інформують у громаді.
Валерій Кікавський боронив Україну у складі штурмового полку «Скеля».
Живим коридором шани Турійщина зустріла Героя. Люди ставали навколішки, схиляли голови, віддаючи останню шану Захиснику, який повернувся до рідного краю на щиті.
Біля дому воїна в селі Новий Двір відбулося прощання. Рідні, друзі, односельці, представники громади, духовенство піднесли спільну молитву за душу сина України, нашого захисника Валерія.
Поховали воїна у селі Поляна – там, де він народився, де минули його дитячі роки, де живе мама і де знайшли свій останній земний спочинок його рідні.
Добрий, щирий, працьовитий, надійний, із золотими руками – саме таким його пам’ятатимуть усі, хто знав. У мирному житті Валерій, або як його усі звали по доброму Валік, працював листоношею, згодом – кочегаром і завгоспом у школі. Людина праці, яка завжди знаходила справу для своїх рук і була готова допомогти іншим. Найбільший біль нині переживають його дружина, діти, мама, брат і вся родина.
Під звуки Державного Гімну України громада востаннє віддала шану своєму землякові.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття родині. Вічна пам'ять та незгасна слава Герою!
Источник:
Волинські Новини
