Стефанчук пояснив суть права на забуття у новій редакції Цивільного кодексу
Про це зазначив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час зустрічі зі студентами та викладачами Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у межах всеукраїнського туру "Парламентський діалог: зустріч з головою Верховної Ради", передає кореспондент Укрінформу.
«Право на забуття - це загальноєвропейська практика… В чому його суть? Якщо людина зробила якусь річ, умовно кажучи, в юності чи в якийсь інший період, і пройшов відповідний строк, людина має право вимагати реалізації свого права на забуття, вилучення цієї інформації з відповідних соціальних мереж і так далі», - пояснив Стефанчук.
За його словами, право на забуття не поширюватиметься на публічних осіб, оскільки їхня діяльність має залишатися під контролем суспільства.
«Це право має свої умови - воно не поширюється на фізичну особу публічного права. Для них не поширюється право на забуття, тому що їхня діяльність публічна і вона повинна бути під контролем суспільства», - зазначив Голова ВР.
Він додав, що у новій редакції Цивільного кодексу також передбачені інші обставини, за яких право на забуття не може застосовуватися.
«Ми також передбачили й інші обставини, наприклад, коли цей факт має якийсь історичний характер», - сказав Стефанчук.
Водночас він наголосив на необхідності враховувати обставини, за яких людина вчинила певний вчинок у дитинстві чи юності.
«Мені здається, що це правильний підхід, але мають бути правила, за якими це здійснюється. Тому ми і пропонуємо запровадити право на забуття в Цивільному кодексі», - підсумував Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, голова ВРУ розповів про ключові зміни у Цивільному кодексі та заявив, що дедлайнів щодо його ухвалення у другому читанні не встановлюють, оскільки пріоритетом є якість документа. Документ готуватимуть до другого читання після доопрацювання та обговорення його положень з експертами.