У Львові розпочався Фестиваль документального кіно: які фільми покажуть (фото)

Про фестиваль документального кіно Docudays UA

Після того як Фестиваль документального кіно Docudays UA відбувається у Києві, він мандрує іншими регіонами України.

Так, з 30 жовтня по 14 листопада фестиваль відбуватиметься у Львові. У програмі фестивалю — 18 заходів, які включають покази 12 документальних фільмів, правозахисні події, лекцію та лабораторію документального кіно.

Центральна тема цьогорічного Docudays UA — «Прості конструкції».

«"Прості конструкції" — це метафора, що відображає реалії життя українців та українок під час війни. Наприклад, ця метафора є в таких образах як цеглинки на газових плитах, коли не було світла, рибальські сітки проти дронів, намети в кімнатах.... Водночас прості конструкції це не лише про такий побут, але й про те, що нас тримає, ті рішення, які ми знаходимо в собі під час таких нестабільших часів. Це також про нас з вами — нашу підтримку, боротьбу, про взаємоповагу та взаємовідданість», — розповіла регіональна координаторка фестивалю у Львові Віра Карпінська.

За її словами, також важливою темою фестивалю є демократія участі. Тому під час подій говоритимуть про потребу громадян і громадянок брати участь у суспільному житті, впливати на рішення та формувати своє майбутнє.

Ще одніє темою Docudays UA є деколонізація як про один із ключів до осмислення війни, української історії та того, як формується української ідентичність сьогодні. Тому в межах фестивалю відбудуться дискусії та авторські лекції, що допоможуть переосмислити вплив імперського та радянського колоніального минулого на культуру, пам’ять, суспільство й наше уявлення про себе.

Під час правозахисної програми будуть події нової інформаційної кампанії громадської організації «Докудейз» — «Бути присутніми», яка присвячена українцям і українкам, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, покажуть фільм «Сліди» Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк, в якому розповідається історія українських жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії.

Також під час фестивалю збирають кошти для військових разом з благодійним фондом «Гуркіт».

Про фільм «Кельтська утопія», яким відкрили фестиваль

Саме темою деколонізації відкрили фестиваль у Львові. У Львівському культурному хабі показали стрічку «Кельтська утопія» ірландських режисерів Ларса Ловена та Денніса Гарві.

Цей фільм розповідає історію Ірландії та її яскравої музичної сцени, а також — постколоніального суспільства, що намагається осмислити власну спадщину. Тут народна музика зображує водночас тягар минулого пригноблення, так і мрію про світле майбутнє.

«Ірландія — це країна, яка була колонізонова і зазнала великої шкоди через це. Це шкода мові, шкода загалом світогляду людей, які тут проживають. Усе це десь залишається у нас, в частинці нашої свідомості. Ми ще продовжуємо очищуватися від цього. У фільмі можна побачити цю стійкість людей через музику, яку вони грають. Звісно, що у нас залишається оця постколоніальна ідентичність, але врешті-решт треба розуміти, що такі зміни відбуваються з поколіннями. Ростуть нові люди, вони змінюються, і змінююється й те, як ми усвідомлюємо цю колоніальну ситуацію і минуле», — каже режисер Денніс Гарві під час обговорення фільму «Кельтська утопія» у Львові.

Які фільми покажуть під час фестивалю у Львові: програма

Під час фестивалю покажуть такі фільми:

• «Мир для Ніни» Жанни Довгич. Про кінострічку: історія матері, чий син-військовий, захисник Донецького аеропорту, був закатований і страчений проросійськими колабораціоністами у 2015 році під час перебування в полоні. Переживаючи втрату, Ніна починає наполегливо шукати правду про загибель сина, щоб встановити справедливість і домогтися покарання винних у воєнному злочині. Це розповідь про материнську любов, надію та маленькі кроки до справедливості, які можуть стати шляхом до зцілення.
• «Блаженні» Андрія Лисецького. Про кінострічку: герої фільму — група українських митців, які, раптово опинившись у вирі жорстокої війни, переживають власну трансформацію та зміну сприйняття себе й людей довкола.
• «Ілюзія тихої ночі» Ольги Черних. Про кінострічку: 28 липня 2025 року 40 кінооператорів і сотні людей у різних куточках України фіксували свою повсякденність — від життя великих міст до північних лісів і прифронтових територій, від тимчасово окупованих територій до прикордонних містечок і сіл. Зібрані кадри складаються в розповідь про країну, яка живе між виснаженням і страхом, короткими моментами радості та постійною необхідністю триматися.

Крім того, теми війни, втрати, стійкості та пошуку опори простежується і через добірку короткометражних фільмів, як-от:

• «Свідки. Місце народження» Марини Кронглевської переносить глядачів до Чернігівського пологового будинку на початку повномасштабного вторгнення — туди, де життя продовжувалося навіть під час війни.
• «Нормальне життя» Миколи Носка — історія багатодітної матері, яка вивозить дітей з російської окупації, намагається втримати родину разом і побудувати звичне життя на уламках зруйнованого світу. Але після пережитого «нормальне життя» вже не означає для героїні спокою чи повернення до минулого — це здатність продовжувати жити, любити, піклуватися про близьких і не втратити себе.
• «Паром пливе» Жори Папояна — розповідь про вчителя музики із Заліщиків, який готує свій духовий ансамбль до весняного концерту на тлі похоронних маршів, що дедалі частіше лунають у місті.
• «Апокаліпсис вчора, сьогодні, завтра і післязавтра» Анастасії Бонадиги. Тут розповідається про чоловіка, який залишається у рідному Нікополі, попри постійні обстріли й небезпеку для життя.
• «Сиквела» Алли Мітюкової розповідає про українського військового, який проходить реабілітацію після важкого поранення на фронті, щоб повернутися до люблячої родини та цивільного життя.

• «Відкритий світ» Романа Хімея та Яреми Малащука — стрічка про юнака, який після вимушеного переїзду з України до Польщі відновлює зв’язок зі своїм минулим та рідним домом за допомогою відеотрансляції з робота-собаки, яким він керує зі своєї кімнати за багато кілометрів.

Окремий розділ програми становлять два іноземні фільми, які звертаються до досвіду колоніалізму, його впливу на суспільства, пам’ять та ідентичність. Серед них:

• Шведсько-ірландська «Кельтська утопія» режисерів Денніса Гарві та Ларса Ловена через історію сучасної музичної сцени Ірландії досліджує, як суспільство переосмислює колоніальне минуле. Народна музика тут стає способом зберігати пам’ять, осмислювати травми й уявляти майбутнє.
• «Обіцянка» нідерландського режисера Даана Велдхейзена розповідає про історію Західного Папуа — колишньої нідерландської колонії, яка не здобула незалежності у 1960-х роках. Фільм показує, як політичні та економічні інтереси впливають на долю народів, і спонукає замислитися над тим, як колоніальне минуле продовжує впливати на сучасність.

Вхід на усі покази — вільний.

Детальніше про дати та час показів фільмів — дивись у соцмережах фестивалю: Facebook та Intsagram. А також сайті Мандрівного Docudays UA.

Мандрівний Docudays UA — це подія, що відбувається щороку в різних регіонах України з жовтня і до кінця року після того, як минає Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини у Києві.

Традиційно кінопокази документального кіно Мандрівного фестивалю відбуваються у місцевих кінотеатрах, будинках культури, школах та вищих навчальних закладах, кіноклубах й креативних просторах, книгарнях, бібліотеках, а також установах пенітенціарної системи. Під час заходів є дискусії, під час яких глядачі та глядачки матимуть нагоду поспілкуватися з режисерами стрічок, запрошеними правозахисниками та різними діячами культури.

Раніше ми розповідали, що подивитися з новинок у жовтні: кіно про Довженка, психологічний трилер і документалістика.